В калейдоскопі зимових свят нам всім потрібно трохи дива. А найбільше дітям, особливо онкохворим. Одним з таких хлопців став Андрійко Родін з Донецька, якому виповнилося лише 13. Хлопчик активно займався спортом, успішно навчався в школі, посміхався світу і закривав очі на війну. А тепер вони з мамою приїхали до Кропивницького, щоб побороти медулобластому й метастази за допомогою променевої терапії. На сьогодні Андрій отримав гарні результати лікування і нову надію. З мамою пацієнта, Ганною Родіною, ми поговоримо про довгий шлях, який вони вже пройшли, і позитивну динаміку лікування після променів в онкологічному центрі TomoClinic.
— Пані Ганно, розкажіть, як і коли хвороба вперше заявила про себе?
— Ще 3 серпня минулого року ми з сім’єю святкували мій день народження, а вже наступного дня за іронією долі Андрій налякав нас дивними симптомами. Боліла голова, ще через день почалися запаморочення, а потім він прокинувся з залитими кров’ю очима і нудотою. Не відкладаючи, ми вже прямували до окуліста, робили аналізи крові, УЗД та КТ. Лікар виявив дивні плями на лопатці і відправив нас в інфекційне відділення. Шок, метушня і зовсім не ті фахівці…
— Складно уявити, як мама дитини вперше чує діагноз «рак»…
— Так, я дізналася про це вже 8 серпня. У поспіху подали документи в НДІ нейрохірургії ім. М.М. Бурденко і навіть в одну німецьку клініку. Але зіткнулися з думкою, що Андрійка не довезуть до жодного з центрів. Довелося сподіватися тільки на Київ. Перше, що трапилося з сином в лікарні — стовбурова судома, навіть був ризик коми. А 10 серпня провели операцію, і тривала вона 10 годин.
Два тижні ми сходили з розуму в очікуванні результату гістології, який став невтішним: діагности визначили медулобластому. З одною величезною пухлиною вдалося впоратися хірургічно, а дві інші неоперабельні залишилися. Саме вони і дали метастази в головний та спинний мозок. І через непрацюючий резервуар нам довелося робити ще одну операцію…
— Яку терапію призначили Андрію?
— Ми спочатку розуміли, що можливості лікуватися в Донецьку немає. Їхали в столицю, сподіваючись на лікування лінійними прискорювачами. А нам призначили хімію, яка виявилася зовсім неефективною і навіть погіршила стан сина. На консиліумі після проведення МРТ прийшли до висновку, що лікування не дало результату. Метастази збільшилися в 3 рази. Тоді мені здалося, що у нас вже немає виходу.
— І в цей переломний момент вам підказали звернутися саме в TomoClinic?
— Жалкуємо, що не потрапили до вас раніше. Ми навіть не підозрювали, що в Україні є подібний центр для онкохворих. За рівнем обладнання найближчий такий комплекс є в Німеччині, куди ми планували потрапити. Тільки сервіс і результат тут отримуєш за менші гроші.
— Як йшло лікування Андрійка в Кропивницькому?
— Тут вперше за весь час ми побачили позитивний ефект. За це я щиро дякую нашому променевому терапевту, Аллі Кухар: вона професійно підійшла до підбору потрібного нам ефективного лікування.
— Знаю, що у вашого сина спочатку були складності при проведенні сеансів.
— Так, наші перші процедури опромінення мі були змушені проводили під загальним наркозом: Андрій не міг улежати на спині навіть півхвилини. Але вже на 7 сеансі він впорався без анестезії. Допомогли фіксуючі подушки, а головне в ТомоКлініці для сина нарешті знайшли ліки від запаморочення. Інші лікарі вважали ці прояви наслідком операції і нічого не пропонували.
— Як Андрій переносить променеву терапію?
— Порівняно з хімією це небо і земля. Крапельниці тоді забрали у сина цілих 10 кілограмів ваги. Була часта блювота, знижувався апетит, страждав рух. Тоді пошкодився і імунітет, нирки збільшилися, впав зір, серце давало тривожні дзвіночки. Аналізи критично впали. З променевою терапією такого ми не спостерігаємо. Сьогодні у нас 23 процедура, і Андрій почуває себе добре. Жодного болю та побічних реакцій.
— Які ваші плани щодо лікування сина надалі?
— Зараз в центрі «Драйв» з Андрієм займаються реабілітологи, проводять масажі, індивідуальні заняття. Ми не опускаємо рук і продовжуємо боротьбу за життя. Тим більше, що з медулобластомою лікування не має обмежуватися променями, воно має бути комплексним. Після МРТ ми сподіваємося на кібер- або гамма-ніж в Санкт-Петербурзі, а це понад 150 тисяч гривень. Подальше лікування і реабілітацію теж важливо пройти: в Німеччині нам це буде коштувати 25 тисяч євро. На даний момент сім’я збідніла, хоч з колишнім лікуванням нам і допоміг невеличкий збір. Сподіваємося на допомогу небайдужих людей. Наш Андрійко борець, він так любить життя.
Для переказу коштів на рахунок Анни Родіної можна зв’язатися з нею за телефоном +38 050 9746970 або відправити повідомлення в соцмережі Facebook.