- Біль викликана самою пухлиною (ураження кісток, м’яких тканин, шкіри, внутрішніх органів, оклюзія судин, органів травного тракту та ін.)
- Біль при ускладненнях пухлинного процесу (патологічний перелом, некроз, виразка, запалення, інфікування тканин і органів, тромбози)
- Біль при паранеопластичному синдромі (артрит, нейро- і міопатії)
- Біль при наслідках астенізація (пролежні, трофічні виразки, запори)
- Біль, обумовлена протипухлинним лікуванням:
- При ускладненнях хірургічного лікування раку (фантомний біль, болі при спайках, рубцях, анастомозита, набряках)
- При ускладненнях хіміотерапії (стоматит, полінейропатія, генералізована міальгія, асептичний некроз, артралгії)
- При ускладненнях променевої терапії (ураження шкіри, кісток, фіброз, плескіт, неврит, мієлопатія та ін.)
У сучасних зарубіжних монографіях в залежності від принципу, покладеного в основу класифікації описані наступні види онкологічного болю:
| Етиологічна класифікація |
|
| Патофізіологічна класифікація |
|
| За локалізацією джерела болю |
|
| За часовими параметрами |
|
| За ступенем вираженості болю |
|
Всі ці класифікації застосовуються в щоденній клінічній практиці при описі больових симптомів.
У онкологічних пацієнтів больові синдроми не є тимчасовими або тими, хто приходив відчуттями, в них немає біологічної доцільності, вони не мають захисної ролі. Навпаки, біль у онкологічного пацієнта веде до дезадаптації, до ненормального сприйняття і больових і небольових імпульсів, супроводжується різними порушеннями функції ЦНС в організмі хворого.
Клінічна картина залежить від ураженого органу, конституції хворого, його психіки і індивідуального порога больової чутливості. Незважаючи на це в діагностиці і терапії болю повинен застосовуватися диференційований підхід, так як у 70% пацієнтів з генералізованою формою пухлинного процесу виявляються більш двох патофізіологічних виду больових відчуттів (Oscar A. de Leon-Casasola, 2006). Слід особливу увагу приділяти незвичайним больових відчуттів, які виникають при нейропатичних розладах, оскільки вони вимагають спеціальної терапії.
Крім цього переліку, однією з причин болю в онкологічній клініці є психогенні реакції пацієнтів, які можуть підсилювати наявні больові синдроми або провокувати їх виникнення.
Біль завжди суб’єктивна і її кінцеву оцінку може дати тільки сам пацієнт. Вона залежить від локалізації, характеру ушкодження, психологічного стану хворого і його попереднього больового досвіду. Лікарі часто недооцінюють, а близькі переоцінюють страждання хворого. З’ясування патогенезу, реєстрація типу болю, її динаміки, побудова чіткого плану лікувальних заходів і їх активний контроль – обов’язкова частина сучасної клінічної онкології (Michael J. Fisch et al. 2006).