Сьогодні це може здатися неймовірним, але ще кілька десятиліть тому рак не лікували за допомогою поєднання методів — використовували один спосіб. Історія боротьби з грізною хворобою така, що тільки у другій половині ХХ століття лікарі в розвинених країнах світу почали застосовувати комплексний підхід: поетапно методи, які зараз вже стали класичними, — хірургію, хіміотерапію, променеву терапію. Тобто пацієнта лікував не один фахівець, а декілька, і це була справжня командна робота, яка призвела до значного прогресу в онкології.
Чим складніше і глибше ставали наукові знання про рак, тим далі збільшувалася команда, у центрі якої знаходився пацієнт. Вже не міг фахівець одноосібно приймати рішення про тактику лікування. Розробка правильного плану з послідовним застосуванням різних методів ставала спільним завданням лікарів різних профілів. Для цього збиралася міждисциплінарна онкологічна комісія. Саме мультидисциплінарність лежить в основі останніх досягнень у лікуванні раку.
Сьогодні онкологія — одна з наук, що найбільш бурхливо розвивається. Методи, які ще недавно були інноваційними (таргетна терапія, імунотерапія) в провідних онкоцентрах світу використовують широко і успішно, а міжнародні протоколи коректують буквально кожні три місяці. Ось чому не може один лікар знати всі нюанси і не має морального права брати на себе відповідальність за життя пацієнта. Тільки робота багатопрофільного онкологічного консиліуму, на якому різні фахівці збираються разом, щоб розробити для кожного пацієнта оптимальний план діагностики, лікування і подальшого спостереження, приведе до успіху.
У нашому центрі в таку мультидисциплінарну комісію входять: клінічний онколог, хірург, променевий терапевт, хіміотерапевт, патолог, лікарі «вузьких» профілів (онкогінеколог, проктолог, уролог та інші — залежить від специфіки захворювання). Причому саме клінічний онколог, фахівець, який першим консультує пацієнта, збирає і виносить на консиліум всю необхідну інформацію, керує роботою комісії — «диригує оркестром».
А як працює оркестр?
Яскраву паралель провів директор TomoClinic Володимир Ященко:
«Уявіть злагоджену гру симфонічного оркестру. Навіть людина, у якої не дуже розвинений музичний слух, відчує енергетику і силу, якщо це справжній, зіграний колектив. Здавалося б, все просто, проте за майстерністю стоїть величезна багаторічна праця команди музикантів на чолі з диригентом.
Будь-який з учасників оркестру (скрипка, флейта, тромбон, віолончель та ін.) — напевно суперпрофесіонал і може віртуозно зіграти свою партію, але тільки злагоджена робота під керівництвом диригента дає нам можливість почути мелодію, а не какофонію.
Так само відбувається і при лікуванні раку. Клінічний онколог — це диригент, який на підставі обраної “партитури” (рекомендований у конкретній ситуації світовий протокол) керує “солістами”, — хірургом, хіміотерапевтом, променевим терапевтом і т. і. Завжди!
Потрібно відразу розуміти, яку “мелодію” ми очікуємо почути, хто диригент цього “оркестру”, який досвід і скільки “концертів зіграно”. Лікування будь-якого типу раку — це тільки робота “сімфонічного оркестру” з високопрофесійним “диригентом”: консиліум лікарів у складі клінічного онколога (“диригента”), хірурга, хіміотерапевта, променевого терапевта, патолога і, в залежності від ситуації, ще багатьох “вузьких” фахівців.
Звичайно, в медицині є “музика для одного виконавця”: наприклад, апендицит — “партія” хірурга. Однак до онкології це не має відношення. Лікування раку — завжди робота “оркестру”. Варто одному, навіть віртуозному виконавцю, випасти із загального ритму, і все піде не так, як потрібно. А ми несемо відповідальність за здоров’я і життя пацієнтів».
Таким чином, на питання про те, що може привести до успіху в боротьбі з раком, сучасна онкологія дає однозначну відповідь — це спільна участь у лікуванні пацієнта фахівців різних профілів, залучення «вузьких» спеціалістів, причому не тільки гінеколога, уролога або проктолога, а і психолога, дієтолога та навіть вчених-генетиків.
Такий підхід відповідає рекомендаціям міжнародних асоціацій боротьби з раком. Тобто мультидисциплінарність — найважливіша умова якості та ефективності лікування різних онкологічних захворювань.