З точки зору медицини, втома – це стан, наступне за періодом розумової або фізичної активності, що характеризується ослабленням працездатності і зниженням ефективності виконання роботи. Як правило, вона супроводжується відчуттям сонливість і дратівливість.
Але що відбувається в нашому повсякденному житті? Рано чи пізно всі ми відчували такий стан після важкої, напруженої роботи і при недосипанні. Зазвичай стомлення проходить після гарного, повноцінного відпочинку та сну. Якщо ж симптоми залишаються, це означає, що ваш організм хоче дати знати, що він хворий.
Тривалі ж періоди перевтоми можуть бути ознакою захворювання, відомого як синдром хронічної втоми (СХВ). Це одна з досить поширених патологій теперішнього часу, розвиток якої пов’язано перш за все з особливостями сучасного життя населення великих міст, типом життя в розвинених країнах і несприятливою санітарно-екологічною обстановкою, а також надмірної емоційно-психічним навантаженням на сучасну людину.
Останнім часом про СХВ починають все більше писати і говорити. З’ясовується глобальний характер значущості даної патології для сучасного розвиненого суспільства. Однак, конкретні дослідження патогенезу і клінічної картини даної патології практично відсутні.
Часто, при затяжних патологічних станах ми поспішаємо діагностувати у себе або оточуючих депресію, нестача вітамінів, зміну погоди, магнітні бурі … Існує дійсно безліч подібних діагнозів, але як же дістатися до суті і першопричини?
Головне, що хочеться відзначити – синдромом хронічної втоми, згідно зі статистикою, найчастіше страждають жінки. Успішні, інтелектуальні, освічені жінки у віці від 25 до 40 років. Можна довго звинувачувати в своєму нездужанні депресію, затяжний / хронічний ПМС, погану погоду в самий сонячний день, але якщо подивитися правді в очі – просто іноді леді «орють» по 24 години на добу. А організм не кам’яний, і якою б силою волі жінка володіла, організм поступово починає подавати сигнали SOS, і головним сигналом може виявитися якраз СХВ.
Вперше як окремий діагноз назву СХВ було запропоновано в 1988 р і до 1990 року в США було зареєстровано понад 100 000 випадків цього захворювання (близько 80% з яких – жінки) і створений «Національний центр хронічної втоми». Так як симптоми СХВ неспецифічні, а патогенез не ясний, в діагностиці СХВ визначальним поки є клінічні симптоми. Вважають, що для постановки діагнозу СХВ необхідна наявність одного великого симптому і не менше 6 другорядних.
До великого симптомокомплексу відносять тривалу втому з невідомої причини, що не проходить після відпочинку і зниження більш ніж на 50% рухового режиму. До другорядних симптомів відносять м’язовий дискомфорт, лихоманку, хворобливість лімфовузлів, артралгії, зниження пам’яті і депресію.
Серед інших симптомів при СХВ відзначають: біль в горлі, фарингіти, болі в лімфовузлах, сплутаність мислення, запаморочення, стану тривоги, болі в грудях і інші мало специфічні симптоми не з’ясованого патогенезу, зустрічаються з різною частотою при СХВ в описі різних авторів.
У комплекс лікування синдрому хронічної втоми в обов’язковому порядку включаються:
- нормалізація режиму відпочинку та фізичного навантаження
- розвантажувально-дієтична терапія
- вітамінна терапія препаратами вітамінів В1, В6, В12 і С, загальний або хоча б сегментарний масаж спільно з гідропроцедурами і лікувальною фізкультурою
- аутогеннетренування або інші активні методи нормалізації психо-емоційного фону, в т.ч. групова психотерапія
- імунокоректори загального плану з ясно вираженим загальним адаптогенною ефектом
- інші допоміжні засоби (денні транквілізатори, ентеросорбенти, ноотропні засоби та інші симптоматичні лікувальні препарати і впливу)
Виходячи з вищесказаного, очевидно, до чого може привести трудоголізм і робота організму на межі. Тому набагато розумніше запобігти діагностування у себе подібних захворювань (до слова – запущені випадки СХВ призводять до шизофренії) і вести нормальний спосіб і темп життя.
Для профілактики і попередження СХВ досить простих речей:
- не віддавайте роботі всі сили, навчитеся планувати свій день так щоб в ньому було місце відпочинку
- робіть хоча б найелементарніші фізупражненія, в ідеалі запишіться в спортзал або на групові заняття
- намагайтеся спати близько 7-8 годин на добу
- стежте за своїм харчуванням: їжа повинна бути різноманітною, три-чотири рази на добу, бажано щодня включати в раціон фрукти, овочі, соки
- хоча б раз в один-два тижні влаштовуйте день відпочинку: забудьте про свої справи, проблеми на роботі, довше поспіть, поваляйтеся в ліжку, поспілкуйтеся з друзями, сходіть в кіно, в театр, пройдіться по магазинах, приділіть час своєму хобі, або просто погуляйте по вулиці
- оптимістично ставитися до всіх подій свого життя
Важливо навчиться переключати увагу з роботи на відпочинок, не шукаючи забуття в алкоголі, наркотиках, азартних іграх і т.д. Нам все не встигнути, і всіх грошей не заробити, а якісний відпочинок зараз, визначає якість нашого життя в подальшому.