Аденома гіпофізу

У сучасній медицині точно не встановлені причини появи та розвитку аденоми гіпофізу. Але ряд медичних досліджень вказує на фактори, що можуть спричинити розвиток пухлини залозистої тканини.

Фактори розвитку аденоми гіпофізу:

• Інфекційні захворювання головного мозку, які пацієнт переніс або на які страждає в даний час (поліомієліт, нейросифіліс, енцефаліт, менінгіт).
• Наслідки черепно-мозкових травм.
• Патології, що виникають ще при внітрішньоутробному розвитку організму.
• Довготривалий прийом оральних контрацептивів.

Усі вищенаведені фактори однаково можуть бути причиною порушення гормонального фону і як наслідок гіперплазії. Розмноження клітин тканини гіпофізу сприяє розвитку новоутворення. В медицині також відомі випадки, коли цей вид онкології мав спадковий характер. Пацієнти, чиї родичі мали це новоутворення, повинні обов’язково проходити планові огляди у спеціалістів.

Хвороба не вирізняється специфічними ознаками: виникнення та розвиток пухлини не пов’язані зі способом життя пацієнта, навколишнім середовищем та особливостями роботи.

Аденому гіпофізу класифікують за п’ятьма різними ознаками: розміром, характером поширення, гормональною активністю, гормоном, що виробляється, та кольором пухлини.

За розміром пухлини бувають:

• До 10 мм — мікроаденома.
• До 20 мм (локалізуються в межах турецького сідла) — мезоаденома.
• До 30 мм — макроаденома.
• Більше 30 мм — гігантська аденома гіпофізу.

За принципом поширення поділяються на:

• Ендоселярну (пухлина, що не виходить за межі турецького сідла).
• Ендосупраселярну (виходить вище за межі турецького сідла).
• Ендоінфраселярна (пухлина поширюється нижче за межі турецького сідла).
• Ендолатероселярна (впливає на пошкодження бокової стінки турецького сідла та характеризується проникненням у каверозний синус).

За гормональною активністю пухлина може бути:

• Активною (пухлина, що здатна продукувати один чи кілька гормонів).
• Неактивною (онкоцитома, нуль-клітинна аденома).

За типом гормону, що виробляється, новоутворення поділяють на:

• Соматотропіному.
• Пролактиному.
• Ганадотропіному.
• Кортикотропіному.
• Териотропіному.

За характером забарвлення пухлини бувають:

• Базофільні (патологічний процес розвивається з базофільних аденоцитів).
• Хромофобна (гормонозалежна пухлина, що виникає внаслідок порушення фізіологічної рівноваги гормонів).
• Еозинофільна (її клінічним проявом є підвищення гормональної активності).

На перших стадіях розвиток пухлини кожного типу відбувається без прояву конкретних симптомів. Збільшуючись в об’ємах, пухлина може сигналізувати про себе офтальмологічними та неврологічними розладами, а також порушеннями ендокринно-обмінного процесу.

Проблеми функціональності системи спричинені тисненням пухлини на структури черепа, розташовані в межах турецького сідла. Також не виключені симптоми пангіпопітуітаризму, що виникають внаслідок пошкодження тканин гіпофізу під час росту новоутворення. Відштовхуючись від наявних симптомів, спеціалісти визначають план лікування.

Офтальмологічні ознаки аденоми гіпофізу:

1. Головний біль (тупого чи ниючого характеру). Може супроводжуватися пульсацією у вилицях, не проходить навіть після прийому знеболювальних препаратів.
2. Нудота, блювання, двоїння в очах. Симптоми виникають при крововиливі в аденому, спостерігаються при апоплексії.
3. Порушення свідомості. Провокується ростом аденоми вгору та пошкодженням структур гіпоталамусу.
4. Диплопія, порушення кола зору та очнорухової функції (офтальмоплегія).
5. Атрофія зорового нерва.

Симптоми порушень ендокринно-обмінного процесу в організмі пацієнта залежать від виду гормону, що виробляється.

Соматотропінома характеризується:

• Порушенням росту (гігантизм та акромегалія).
• Збільшенням щитоподібної залози.
• Розвитком цукрового діабету.
• Гірсутизмом.
• Підвищеною секрецією сальних залоз.
• Зайвою вагою.

Під час кортикотропіноми виникає:

• Гіперпігментація тіла.
• Множинні метастази в прилеглих тканинах та віддалених органах.
• Гіперкортицизм.

Пролактинома проявляється:

• Порушенням нормального менструального циклу та репродуктивної функції (у жінок), зниженням лібідо та імпотенцією (у чоловіків).
• Зайвою вагою.
• Проблемами зі шкірою (акне).

Для підтвердження діагнозу аденома гіпофізу проводиться:

• Магнітно-резонансна чи комп’ютерна томографія. МРТ і КТ — найбільш результативні і точні методи візуалізації аденоми. Фахівець призначає пацієнту КТ структур черепа та турецького сідла, МРТ головного мозку. Для отримання точних результатів процедуру проводять з контрастною речовиною. Ці методи дозволяють отримати чітке та структуроване зображення тканин мозку.
• Рентгенографія турецького сідла. Відображає форму, контури та розміри турецького сідла, допомагає виявити пухлину гіпофіза.
• Аналіз крові на гормони. Це обов’язковий метод при діагностиці патології гіпофізу, що проводиться для визначення концентрації гормонів у плазмі крові.

Для підтвердження діагнозу необхідно пройти огляд в офтальмологічній клініці, щоб з’ясувати причину порушення зору, двоєння в очах та супутніх симптомів. Комплексний підхід до діагностики аденоми гіпофізу дозволяє підібрати найефективніші методи лікування.

Вибір методу залежить від виду та стадії захворювання. Найпоширенішими методами лікування аденоми гіпофізу є хіміотерапія, хірургічне втручання (допустимі неінвазивні методики) та променева терапія.

Лікування медичними препаратами допомагає нормалізувати секрецію гіпофізарних гормонів та зменшити розміри пухлини. Спеціаліст може призначити лікування одним чи кількома препаратами. Зазвичай проводиться у комплексі з променевою терапією.

Променеву терапію спеціалісти призначають у випадках, коли стан здоров’я пацієнта не дозволяє провести операцію або ж якщо під час хірургічного втручання не вдалося повністю видалити пухлину. Метод променевої терапії передбачає лікування онкології за допомогою сеансів опромінення новоутворення іонізуючим випримінюванням.

Хірургічне лікування аденоми гіпофізу передбачає зсічення новоутворення двома способами:

• Ендоскопічним транссфеноідальним
• Транскраніальним

Ендоскопічний транссфеноідальний метод є малоінвазивним і передбачає видалення пухлини через носовий прохід. За принципом зонду через носовий прохід запускають спеціальні інструменти, а увесь процес видалення хірург контролює через зображення, що виводиться на екран.

Транскраніальний метод передбачає операцію з трепанацією черепа. Таке оперативне втручання проводиться, якщо пацієнту діагностували гігантську аденому або у випадку локалізації частини новоутворення над межами турецького сідла. Операцію проводять під загальним наркозом. Передбачено розріз м’яких тканин з подальшим розпилюванням кісток. Зсічення аденоми проводять за допомогою спеціального електричного пінцету. Якщо пухлина досягає критичних розмірів та проникає у здорові тканини, хірург видаляє аденому разом з гіпофізом. Після оперативного втручання пацієнт знаходиться під наглядом лікарів у відділенні інтенсивної терапії.

Для ознайомлення з міжнародними протоколами лікування від організацій ESMO та NCCN ви можете пройти за посиланням (зареєструватися, завантажити PDF-файл) і дізнатися більш детальну інформацію про терапію аденоми гіпофізу:

https://www.nccn.org/professionals/physician_gls/default.aspx#site (Central Nervous System Cancers — рак центральної нервової системи), pituitary adenoma (аденома гипофізу)

https://www.esmo.org/Guidelines (Central Nervous System Cancers — рак центральної нервової системи), pituitary adenoma (аденома гипофізу)

Central_Nervous_System_Cancers, pituitary adenoma (аденома гипофізу)

Прогноз подальшого одужання при аденомі гіпофізу залежить від розміру аденоми та стадії, на якій виявили новоутворення. Відновити порушення з боку ендокринної системи та офтальмології можливо залежно від ступеня ураження. Якщо аденому діагностували більше ніж через рік після утворення пухлини, повністю відновити зір неможливо.