- Лікування
- Консультації
- Діагностика
- Стаціонар
- Про клініку
- Контакти
«Лікування епендимоми спинного мозку або структур головного мозку — це завдання для онкологів, до якого треба підходити суто комплексно. Оскільки хіміотерапія при цьому диагнозі не може бути використана як самостійний метод лікування, до неї приєднується наша якісна томотерапія — метод, який зарекомендував себе у світі і тепер діє в Україні».
Епендимома — пухлина центральної нервової системи, що формується з епендимальних тканин шлуночкової системи мозку (з клітин, розташованих в заповненому рідиною просторі головного і спинного мозку). Епендимома може бути доброякісною чи злоякісною пухлиною. Локалізується переважно в задній черепній ямці.
Епендимоми займають близько 8% від всіх внутрішньочерепних пухлин, а згідно класифікації їх відносять до гліом. Захворювання вражає людей будь-якого віку, але переважно зустрічається у дітей до п’яти років. Як правило, 65% діагностованих випадків захворювань припадає на дитячий період. Епендимома займає третє місце серед загального числа всіх церебральних пухлин у дітей.
Епендимома схильна до метастазування за лікворними каналами, не поширюється за межі центральної нервової системи. Найчастіше метастази розвиваються в спинному мозку. Ефективність лікування залежить від структури пухлини, ступеня тяжкості, наявності метастаз в організмі. Згідно статистики, перебіг хвороби в дитячому віці важчий, ніж у дорослих пацієнтів.
Епендимома може бути виявлена в будь-якому віці, але найбільш поширені випадки розвитку хвороби саме у дітей. В середньому епендимоми займають лідируючі позиції за частотою серед всіх внутрішньочерепних пухлин у дітей. В однаковій кількості хвороба вражає осіб чоловічої і жіночої статі.
Причини захворювання у дітей залишаються невідомими, але високий ризик розвитку онкологічного захворювання виникає при тривалій дії канцерогенів, хімічних речовин і радіоактивних парів на організм.
Залежно від локалізації і типу пухлини визначають симптоми:
Первинним етапом діагностики епендимоми у дітей є обстеження у невролога. Після збору анамнезу та перевірки рефлексів лікар призначає комп’ютерну томографію та магнітно-резонансну томографію. Сучасні методи візуалізації структур головного мозку дозволяють точно визначити наявність пухлини, форму та поширення.
Існує кілька основних видів епендимоми, які відрізняються за ступенем доброякісності та перебігом.
Епендимома буває:
Класична епендимома локалізується в шлуночках головного мозку. Небезпека полягає у високій ймовірності блокади шляхів ліквору при стрімкому зростанні новоутворення. Має другу ступінь злоякісності.
Міксопапіллярная епендимома — доброякісне новоутворення, яке локалізується в зоні конуса спинного мозку або кінського хвоста. Для тканин пухлини міксопапіллярного типу характерні слизова дистрофія і формування слизових кіст. Пацієнти, в яких діагностована міксопапіллярна епендимома, мають переважно сприятливий прогноз. Захворювання має першу ступінь злоякісності, що характеризується повільним зростанням, відсутністю метастаз і чутливістю до лікування.
Анапластична епендимома є злоякісним новоутворенням. Пухлина схильна до швидкого зростання, агресивного перебігу і метастазування ракових клітин за лікворними шляхами. Анапластична епендимома має 3 ступінь злоякісності.
Субепендімома розвивається зі спинномозкової рідини та складається з епендимальних клітин. Має форму вузла, найбільш часто локалізується в шлуночковій системі мозку. Розвивається повільно, не схильна до метастазування. Характерні дрібні скупчення ракових клітин. Субепендімома має першу ступінь злоякісності і порівняно сприятливий прогноз.
Епендимобластома зустрічається вкрай рідко і є злоякісним новоутворенням. Пухлина розвивається переважно у дітей молодшого віку, характеризується агресивним перебігом, тяжкими наслідками і має схильність до рецидивів.
Пухлина складається з епендимальних тканин шлуночкової системи головного мозку. Новоутворення формується з епендімоцитів. Пухлина головного мозку частіше зустрічається у дітей до п’ятирічного віку, але іноді може бути діагностована у пацієнтів середнього віку. Також у дітей частіше зустрічаються злоякісні новоутворення (анапластична епендимома).
Епендимома часто локалізується в четвертому шлуночку головного мозку, звідки схильна проростати в область мозочка і стовбур головного мозку. Такий вид зростання новоутворення називається інфратенторіальним.
В 25% випадків захворювання епендимома розвивається в зоні бічних шлуночків головного мозку, проростаючи в зону третього шлуночка. І в 15% випадків пухлина діагностується в каналі спинного мозку.
Симптоматика захворювання залежить від місця локалізації пухлини. Відповідно при розвитку епендимоми шлуночків головного мозку виникають:
Епендимома хребта розвивається з клітин, розташованих в заповненому рідиною просторі між головним і спинним мозком. Новоутворення частіше буває доброякісним, але в 15% зустрічається пухлина злоякісного характеру. Епендимома вражає дорослих і дітей. Особливо поширена у пацієнтів, які досягли шестирічного віку. Пухлина, яка локалізується в спинному мозку, виникає рідше, ніж новоутворення, що розвивається в черепній ямці і поширює метастази на спинний мозок.
Симптоматика хвороби залежить від місця локалізації пухлини. При новоутворенні в спинному мозку основними ознаками є спинний біль, порушення координації рухів, проблеми з пересуванням та порушення контролю над сечовим міхуром.
Епендимома незалежно від характеру вимагає своєчасного лікування, адже навіть доброякісна пухлина при активному зростанні чинить тиск на життєво важливі структури спинного або головного мозку. В якості лікувальної терапії онкологічного захворювання застосовується хірургічне втручання, хіміотерапія або променева терапія.
Зона кінського хвоста — анатомічна структура, що є пучком корінців чотирьох нижніх спинномозкових нервів. Новоутворення в зоні кінського хвоста зустрічаються не часто і складають не більше 2% від усіх випадків розвитку епендимоми.
Новоутворення супроводжуються сильним спинним болем, з іррадіацією в область сідниць і нижніх кінцівок. Найбільш сильний дискомфорт відчувається при положенні лежачи. Крім болю явним симптомом захворювання є втрата чутливості кінцівок у вигляді периферичного парезу.
Захворювання вимагає своєчасної і ретельної діагностики на ранній стадії. Першочерговим методом діагностики є візит до невролога. Лікар проводить комплексний огляд пацієнта, вивчає анамнез і вислуховує скарги. Після низки обов’язкових процедур на перевірку рефлексів невролог видає направлення на здачу аналізів.
Для діагностики епендимоми можуть проводитись:
Вибір та ефективність методу лікування залежить від природи пухлини, розміру, поширення та локалізації в області спинного мозку або глибинних структурах головного мозку. Також спосіб терапії при епендимомі обирається з урахуванням віку пацієнта та наявності метастаз.
При епендимомі можуть бути використані традиційні методи лікування раку — хірургічне втручання, що передбачає повну резекцію або часткове видалення пухлинних тканин, променеву терапію і хіміотерапію.
Хірургічне лікування спрямоване на повну резекцію або часткове видалення доступних ділянок новоутворення. Іноді епендимома має незручну, глибинну локалізацію, що не дозволяє цілком позбутися злоякісного новоутворення. Застосування ендоскопа дозволяє знизити ризик післяопераційних ускладнень.
Видалення пухлини проводиться при ендоскопічній вентрикулостомії третього шлуночка. При повній резекції пухлини може застосовуватися операція, яка передбачає трепанацію черепа — розтин черепної коробки і видалення епендимоми. При частковому видаленні пухлини для додаткового лікування лікарі призначають курси променевої терапії.
В онкологічному центрі TomoClinic успішно проводиться променева терапія для лікування всіх видів раку. Медичний центр має в розпорядженні інноваційну техніку і апаратуру нового покоління: систему TomoTherapy HD, діагностичний комплекс Toshiba Medical Systems і лінійний прискорювач Elekta Synergy. Апаратура забезпечує точний вплив пучка іонізуючих променів на новоутворення, руйнуючи ракові клітини і сповільнюючи зростання епендимоми. Особливість методу полягає в максимальному впливу на пухлину і мінімальній шкоді для решти орагнізму.
Променева терапія — метод лікування раку, що передбачає вплив пучка іонізуючих променів на пухлину. Метод променевої терапії дозволяє ефективно уповільнити зростання злоякісного новоутворення і призупинити розповсюдження. Променева терапія може застосовуватися в комплексі з оперативним втручанням або бути самостійним методом лікування при неоперабельних формах раку.
Пухлина стійка до впливу медичних препаратів, тому хіміотерапія призначається в якості паліативного лікування для зниження больового синдрому і поліпшення якості життя пацієнтів.
Також хіміотерапія проводиться перед оперативним втручанням для уповільнення зростання і поширення злоякісного новоутворення.
Для ознайомлення з міжнародними протоколами лікування від організацій ESMO та NCCN ви можете пройти за посиланням (зареєструватися, завантажити PDF-файл) і дізнатися більш детальну інформацію про терапію епендимоми:
Прогноз подальшого життя після епендимоми залежить від своєчасного діагностування та лікування пухлини, стадії розвитку і ступеня злоякісності новоутворення.
Як правило, п’ятирічна виживаність після лікування епендимоми становить близько 60%. Після лікування пацієнти повинні регулярно проходити профілактичні огляди в медичному центрі для своєчасного визначення та попередження рецидиву хвороби.
Звертайтесь в онкологічний центр TomoClinic для лікування епендимоми, задавайте свої запитання нашим спеціалістам за безкоштовним номером 0 (800) 33-45-69. Переможемо рак разом!
Стратегія і тактика лікування пропонується лікарем тільки після вивчення медичної документації, даних аналізів та діагностичних досліджень.
Інформацію цього розділу не можна сприймати як готову тактику лікування.