- Лікування
- Консультації
- Діагностика
- Стаціонар
- Про клініку
- Контакти
«Томотерапія, яку застосовують в онкологічному центрі TomoClinic, проводиться під повним контролем клінічного онколога. Ми стежимо за процесом кожного сеансу опромінення пухлини і завдяки технології IGRT контролюємо лікування у реальному часі та корегуємо процес лікування при русі органу».
Термін «саркома» об’єднує ряд захворювань, що характеризуються розвитком злоякісних пухлин, які стрімко ростуть в організмі. Головною відмінністю саркоми від ракових захворювань (карцином) є різновид клітин людського організму, які лежать в основі злоякісного новоутворення. Рак виникає з епітеліальних клітин тканин, які вкривають внутрішні органи, або з клітин зовнішнього покривного епітелію (шкіра, слизові оболонки ротової порожнини та ін.), а саркоми уражають клітини м’язової, жирової, хрящової сполучної та кісткової тканин. Пухлина може залучати в процес клітини стінок кровоносних та лімфатичних судин, нерви центральної та периферичної систем. Стрімкий розвиток пухлин пов’язують з тим, що усі вищеназвані тканини характеризуються активним природним ростом, особливо у молодшому віці.
Існує ряд ознак, що об’єднують рак і саркому:
Подібність захворювань дозволяє застосовувати подібні методики для лікування.
Фахівці встановили ряд факторів, що можуть призвести до виникнення саркоми. Водночас наявність однієї чи декількох ознак з переліку не обов’язково вказує на розвиток захворювання в організмі.
Серед основних факторів виділяють:
До факторів ризику виникнення саркоми також належить ряд непрямих ознак: паління, проживання у хімічно забруднених регіонах, робота на хімічних промисловостях, збої у роботі імунної системи.
Діагностувати саркому на ранніх стадіях складно через вікові рамки захворювання. Переважна більшість пацієнтів — молоді люди віком до 35 років, які схильні сприймати симптоми захворювання за прояви інших хвороб.
Першим клінічним проявом більшості видів сарком є новоутворення, що збільшується в об’ємі. Остеосаркома та саркома Юінга (саркома кісток) сигналізує про свою наявність сильним болем в області уражених кісткових тканин (в ногах, області тазу, часом в руках) у нічний період. Больові відчуття не зникають навіть після прийому анальгетиків. Через деякий час починаються «світлі дні», коли біль частково чи повністю зникає, але згодом з’являється знову. У процесі росту пухлини до процесу залучаються сусідні тканини та органи, що проявляється новими симптомами. Прикладом «нової» симптоматики може бути біль, що поширюється нервом внаслідок ураження нервового стовбура чи проблеми з диханням при інфільтрації саркоми у трахею. Поширеним симптомом є обмеження руху суглоба чи кінцівки.
Різні види захворювання характеризуються своїми особливостями:
У разі появи одного чи кількох симптомів для правильного визначення діагнозу необхідно пройти комплексну діагностику під контролем кваліфікованого фахівця.
Існують також види сарком, що характеризуються надзвичайно повільним ростом та розвитком, наприклад, паростальна саркома. У цьому випадку пухлина кістки може розвиватися безсимптомно протягом кількох років. Водночас інші види захворювання, що характеризуються активним поширенням метастазів гематогенним шляхом, можуть прогресувати лише за кілька місяців чи тижнів (рабдоміосаркома).
Через різноманіття тканин, що можуть стати базою для розвитку пухлини, захворювання має свою класифікацію, що включає близько 100 видів. Спершу поділяють саркоми м’яких тканин та саркоми кісток. Через відсутність приналежності саркоми до якогось органу, що характерно для ракових пухлин, ці новоутворення класифікуються за тканинами, у яких вони були знайдені. Важливою складовою кожного метода діагностики є пошук первинного вогнища та вторинних метастазів.
Назви сарком за локалізацією у певному органі використовують у другій класифікації:
Перелік класифікацій необхідний для побудови правильної схеми лікування з урахуванням додаткових факторів та базується на функціях, які виконує уражений орган. Також існують саркоми, названі на честь вчених, що першими діагностували та описали детальний хід захворювання (саркома Юінга, саркома Капоші). Класифікація сарком за ступенем зрілості розділяє пухлини на низько-, середньо- та високодиференційовані.
Саркома Юінга — злоякісна пухлина, що переважно уражає трубчасті кістки. Також місцем формування новоутворення можуть бути ребра, таз, ключиці, лопатки чи хребет. Пухлина є однією з найбільш агресивних та швидких як у рості, так і в розвитку. Часто на момент першої діагностики у пацієнтів діагностують метастази у легенях, кістках чи кістковому мозку. Більша частина пацієнтів належить до вікової групи від 5 до 30 років.
Саркому Капоші вперше описав угорський дерматолог на ім’я Моріц Капоші. Пухлина характеризується множинними ураженнями шкіряних покривів та слизових оболонок ротової порожнини. Зовні проявляється у вигляді ледь помітних над поверхнею епітелію темно-червоних, пурпурових чи фіолетових плям. Якщо роздивитися ближче, то буде видно, що це хаотично розташовані судини неправильної конфігурації. Пухлина характеризується повільним ростом та розвитком. Якщо пацієнту діагностували ВІЛ-інфекцію, то такі симптоми є підставою підозрювати розвиток СНІДу. Саркома Капоші належить до пухлин, що виникають через інші порушення у роботі організму та за наявності супутніх захворювань. Ізольоване лікування саркоми Капоші рідко буває доцільним і входить до комплексу мір, пов’язаних з лікуванням основої хвороби.
Остеосаркома чи саркома кістки — злоякісне новоутворення, що формується з кісткової тканини та продукує цю тканину з величезною швидкістю. Метастази з’являються уже на ранніх стадіях, захворювання проходить з яскраво вираженими симптомами. Саркома кісток уражає підлітків та дорослих у віці до 30 років. Люди старшого віку хворіють у десятки разів рідше. Першим симптомом є ниючий біль в області суглоба, часто це буває внаслідок давньої травми. Під час росту новоутворення до процесу залучаються оточуючі тканини, організмом поширюються метастази, а біль стає усе сильнішим. Хвороба прогресує надзвичайно швидко, за кілька місяців пухлина може досягти розмірів, що дозволяють їй повністю зайняти спинномозковий канал. Метастази поширюються організмом гематогенним шляхом, осідаючи у легенях та головному мозку. Для лікування остеосаркоми призначають курс, що включає хіміотерапію та обов’язкові хірургічні операції (зі збереженням кінцівки та встановленням імплантату або з ампутацією кінцівки). Метод лікування променевою терапією використовують вкрай рідко через слабку реакцію клітин остеосаркоми на іонізуюче випромінювання.
Лімфосаркома — злоякісна пухлина, що формується на морфологічному субстраті з клітин лімфоїдного ряду. Переважно уражає лімфатичні вузли:
Розвиток лімфосаркоми може початися у будь-якій точці організму, включаючи внутрішні органи. Це пов’язано з тим, що лімфатична система пронизує все тіло. Для лікування саркоми лімфовузлів застосовують хіміотерапію та променеву терапію. Хірургічне втручання не застосовують, тому що хвороба характеризується швидким прогресуванням у післяопераційний період.
Рабдоміосаркома — злоякісна пухлина м’яких тканин, що виникає у скелетних, поперечно-посмугованих м’язах. На першій та другій стадіях лікується без хірургічного втручання.
Синовіальна саркома належить до числа рідкісних передракових захворювань. Виникає з синовіальних оболонок суглобів. Локалізується біля великих чи раніше травмованих суглобів. Діагностується у пацієнтів усіх вікових категорій, але найчастіше уражає чоловіків та жінок до 50-60 років.
Для призначення належного лікування саркоми необхідно встановити стадію захворювання. Стадію визначають завдяки інструментальному обстеженню, а також морфологічній характеристиці новоутворення.
Для діагностики саркоми проводять різні дослідження, що інформаційно доповнюють загальну картину. Це допомагає клінічному онкологу визначити стадію, вид та локалізацію захворювання. Після первинного огляду лікар призначає перелік досліджень:
Лікування саркоми передбачає застосування декількох методів для досягнення позитивного результату. Основним методом лікування є хірургічне втручання. Також застосовують хіміотерапію та променеву терапію. Вони забезпечують комплексний вплив і допомагають не допустити метастазування пухлини у віддалені тканини та органи.
Вплив на саркому хімічними препаратами дозволяє уповільнити ріст утворення та у деяких випадках виключити рецидиви. Особливо ефективною хіміотерапія є для хворих на остеосаркому чи саркому Юінга. Може застосовуватися як в доопераційний період, так і після проведення оперативного втручання.
Використання іонізуючої радіації ефективне при лікуванні саркоми м’яких тканин. Проведення променевої терапії перед операцією дозволяє:
Застосування променевої терапії у післяопераційний період допомагає попередити розвиток рецидивів та поширення метастазів організмом. Після нерадикальної операції радіаційний вплив допомагає «прибрати» частини пухлини, що залишилися в організмі. Без хірургічного втручання променеву тепарію застосовують для лікування низькозлоякісних сарком м’яких тканин на ранніх стадіях. Також променевому впливу піддаються неоперабельні злоякісні саркоми м’яких тканин у комплексі з хіміотерапією.
Лікування сарком в TomoClinic передбачає використання передового обладнання, що мінімізує шкідливий вплив на здорові тканини. Радіотерапевтична система TomoTherapy® HD здатна забезпечити одночасне опромінення усіх уражених ділянок. Це зводить до мінімуму час радіаційного впливу. Висока точність роботи, яку забезпечує система планування VoLO ™, допомагає зберегти функціонування ураженого органа та уникнути інвалідизації пацієнта.
Звертайтесь в онкологічний центр TomoClinic для лікування саркоми, задавайте свої запитання нашим спеціалістам за безкоштовним номером 0 (800) 33-45-69. Переможемо рак разом!
Стратегія і тактика лікування пропонується лікарем тільки після вивчення медичної документації, даних аналізів та діагностичних досліджень.
Інформацію цього розділу не можна сприймати як готову тактику лікування.