Рак нирки утворюється з клітин цього парного органу і може розвиватися як в одній (правій чи лівій), так і відразу в обох половинах органу. Тому для ефективного лікування фахівці TomoClinic обирають найбільш сучасні та дієві методи терапії раку нирки відповідно до стадії онкології, розміру та форми пухлини. Важливу роль в лікуванні цього виду онкології відіграє наявність метастазів, які разом з пухлиною підлягають дії променевої терапії.
Фадель Олакі – Клінічний онколог TomoClinic
Що таке рак нирки?
Прогноз для пацієнта при лікуванні раку нирки залежить від стадії, на якій була виявлена хвороба, а також ефективності методів лікування, що застосовувалися. Якщо злоякісну пухлину виявили на першій стадії, прогноз дорівнює 70%, на другій — 65-70%, на третій — 50% і на четвертій — лише 10%.
Типи раку нирки
У сучасній медицині виокремлюють кілька видів злоякісних пухлин у нирках. Визначити тип раку можна лише після комплексного обстеження та діагностики.
Виділяють такі види раку нирки:
- Нирково-клітинний.
- Перехідно-клітинний.
- Саркома.
- Пухлина Вільмса.
Нирково-клітинний рак проявляється у злоякісних змінах тканин епітелію, якими вкриті ниркові канальця. Його поділяють на два підвиди — світлоклітинний рак нирки та клітинно-гранулярний. Пухлина має сферичну форму і розвивається у корковому шарі нирки. Залежно від стадії може досягати більше 7 сантиметрів у розмірах. Лікування проводиться хірургічним методом, хіміотерапією чи радіотерапією.
Причини розвитку нирково-клітинного раку:
- Тривале куріння.
- Робота з отруйними речовинами, перебування у місцях з підвищеним рівнем радіації.
- Зайва вага.
- Вроджені патології, хронічні захворювання нирок, ниркова недостатність, пієлонефрит, полікістоз нирок.
- Вроджені чи набуті патології сечовидільної системи.
- Наслідки туберкульозу.
Нирково-клітинний рак — найбільш поширений вид онкології серед усіх злоякісних пухлин в урології. Спочатку пацієнт не відчуває жодних симптомів. З розвитком захворювання виникає гематурія (виділення згустків крові під час сечотечі). Виділення крові в сечу може бути як одиничним випадком, так і тривалим явищем. Гематурія не супроводжується больовими симптомами, тому часто лишається непоміченою.
На пізніх стадіях нирково-клітинний рак проявляється сильним ниючим болем. Різкі больові спалахи вказують на некроз ниркової тканини. Також на 3 і 4 стадії спеціаліст може виявити пухлину під час пальпації, а це означає, що її розміри досягли максимуму.
Перехідно-клітинний рак нирки — пухлина, що розвивається у ниркових мисках. Це відділ нирки, в якому збирається рідина, що далі переноситься у сечовий міхур та виходить назовні.
Онкологічне ураження ниркових мисок зустрічається рідше за інші типи раку нирки. Спричинити розвиток раку може тривале куріння, вдихання токсичних речовин (під час роботи на підприємствах, де виробляють метал чи пластмасу) та перенесена цистектомія.
Пухлина ниркової миски розвивається лімфогенним та субепітеліальним шляхами. Метастази уражають сечовід та сечовий міхур, а під час розвитку новоутворення можуть негативно впливати і на віддалені органи.
Саркома нирки — злоякісна пухлина, що уражає обидві частини парного органу. Це захворювання переважно діагностують у дітей та підлітків. Характерною рисою патології є те, що пухлина розвивається не з клітин епітелію, а зі сполучної тканини.
Спровокувати саркому може слабкий імунітет після тривалого лікування, генетична схильність, постійний контакт з токсичними речовинами, проживання у місцевості з підвищеним рівнем радіації.
Саркома нирки може бути м’якої (ліпосаркома) або щільної консистенції (фібросаркома). Симптоми саркоми нирки схожі на інші онкологічні ураження органу: спочатку хвороба не дає про себе знати, а після другої стадії проявляється гематурією. Згустки крові потрапляють у сечу внаслідок тиску збільшеного в об’ємах новоутворення на кровоносні судини. У більшості випадків розвитку саркоми пацієнти відчувають ниючий біль у поперековому відділі хребта.
Пухлина Вільмса (нефробластома) — злоякісне новоутворення, що розвивається в нирковій тканині. Хвороба уражає дітей до 10 років, часто буває вродженою патологією і в таких випадках діагностується педіатром.
Однією з причин виникнення нефробластоми є тривале опромінення матері у період вагітності, проживання у місцях з високим рівнем радіації. Розвиток пухлини може спричинити і генетичний фактор. Якщо жінка народила немовля з діагнозом нефробластома, існує велика ймовірність, що й інші діти матимуть це захворювання.
Пухлина Вільмса на перших стадіях протікає без симптомів. Проте новоутворення швидко росте і починає тиснути на сусідні органи, спричиняючи накопичення рідини у животі і збільшення живота в розмірах. Таке новоутворення може уражати обидві нирки та метастазувати організмом.