Панічні атаки — ворог, з яким можна потоваришувати
Напади страху і деякі фізичні симптоми, що виникають при цьому — так виглядає панічна атака, яка досить часто зустрічається у онкопацієнтів. Абсолютно раптово може проявитися прискорене серцебиття, запаморочення, нудота, оніміння рук або ніг, вас кидає в піт і тремтять кінцівки. Перша думка, яка з’являється при цьому в голові у хворого: «Я зійшов з глузду», «Мені погано, я вмираю», «Це інсульт або інфаркт». Тому звернутися до близьких, лікаря і психолога в такий момент буде абсолютно не зайвим. Саме так часто й роблять онкопацієнти, звертаючись до психолога TomoClinic Антона Покалюхіна. Саме з ним ми сьогодні і поговоримо про те, що таке панічна атака (ПА) і як з нею впоратися.
Кожна третя людина хоча б раз у житті відчувала ПА, але тільки у 3% населення такий стан проявляється часто і регулярно. Людина постійно чекає нового нападу і загальне її самопочуття від цього тільки страждає, виливаючись у панічний розлад (ПР). При цьому стані пацієнт часто робить якісь певні дії для захисту організму: дзвонить у швидку, приймає певне положення тіла, вимірює тиск. Може виникнути і агорафобія — тривога людини в небезпечному місці, де ПА повторюється, а допомогу можуть вчасно не надати. З таким «набором» страхів, тривог і паніки пацієнт вважає за краще залишатися вдома, часто набирає телефонний номер невідкладної допомоги.
Які ж причини появи панічних атак у онкопацієнтів?
До виживання нас підготувала еволюція. Стрес переживається хворим, виливаючись у ПР і активну роботу серцево-судинної системи, м’язів (ефект «бий-біжи»). Навіть коли онкопацієнту повідомляють діагноз, часто відзначається тахікардія, туман в голові, дискомфорт у всьому тілі. А мозок миттєво трактує ці симптоми як тривожні і починає включати паніку. Це додатково посилює симптоматику, і коло замикається: одне перетікає в інше, а зупинити цей кругообіг пацієнтові досить складно.
Як вирішити ситуацію?
Шкода, що до психолога людина з ПА йде в останню чергу, пройшовши коло інших фахівців і почавши приймати препарати, які абсолютно не допомагають при атаках. Самовиліковування при ПР не відбувається або відбувається в рідкісних випадках, тому людина може страждати роками і не знаходити вирішення проблеми. Допомагає психотерапія: гайди американського National Insitute of Mental Health і британського National Institute for Health and Care Excellence говорять про те, що психіатр може призначити спеціальні препарати, якщо ПР відбувається часто і результату від спілкування з психологом немає. Однак ці ліки часто не вирішують проблеми з ПА і можуть лише скоротити симптоми.
Багато в чому ефективна когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) — доказовий метод, основа якого така: ми поводимо себе незалежно від подій, зате ми поводимося залежно від думок про них. Також самопочуття і поведінка — речі взаємозалежні, тому онкопацієнт має навчитися контролювати думки, не піддаватися легко негативу, сміливо зустрічати звичні для паніки фізичні симптоми та не вчиняти традиційних для самозахисту дій. У цьому може суттєво допомогти саме когнітивно-поведінковий терапевт.
Чи можна онкопацієнту впоратися з ПА самостійно?
Так, якщо вони не так сильно позначаються на функціонуванні всього організму. Медитація, релаксація, майндфулнесс допомагають впоратися з панічними атаками. Кидайте виклик не тільки онкології, а й своїм страхам — і ви обов’язково зможете їх подолати!
