Імунна терапія vs хіміотерапія: у чому різниця?
Сучасна онкологія пропонує різні підходи до лікування раку — і двома найбільш відомими методами є хіміотерапія та імунна терапія. Обидва підходи застосовуються для боротьби зі злоякісними пухлинами, але працюють вони по-різному, мають різні цілі, побічні ефекти й показання.
Що таке хіміотерапія?
Хіміотерапія — це лікування, яке діє на ракові клітини шляхом прямого ушкодження їхнього ДНК або механізмів поділу.
Її основна мета — зупинити ріст і розмноження пухлинних клітин.
Хіміопрепарати циркулюють у системі кровообігу та діють не лише на пухлину, а й на всі клітини, що швидко діляться, зокрема:
- клітини кісткового мозку
- волосяні фолікули
- слизову травного тракту
Саме тому хіміотерапія може викликати характерні побічні ефекти, як-от випадіння волосся, нудота, зниження імунітету.
Коли застосовують хіміотерапію?
- перед операцією (неоад’ювантна терапія)
- після операції (ад’ювантна терапія)
- при метастатичному процесі
- при швидкопрогресуючих або високозлоякісних пухлинах
Що таке імунна терапія?
Імунна терапія (імунологічне лікування) — це метод, який активує або коригує власну імунну систему пацієнта, щоб вона розпізнавала та атакувала пухлинні клітини.
Багато пухлин вміють “приховуватись” від імунітету, блокуючи його рецептори. Деякі препарати імунної терапії — наприклад, інгібітори PD-1/PD-L1 або CTLA-4 — знімають ці блокування й дозволяють імунній системі знову розпізнавати рак як загрозу.
Переваги імунної терапії:
- діє точково, а не на всі клітини організму
- менше класичних побічних ефектів, пов’язаних із токсичністю
- ефект може зберігатися довше, навіть після завершення лікування
- ефективна при деяких видах пухлин, що погано реагують на хіміотерапію
Можливі побічні ефекти:
Оскільки імунна система стає активнішою, можуть виникати аутоімунні реакції, наприклад: дерматити, коліти, тиреоїдит, гепатит. Їх контролюють і лікують кортикостероїдами або імуносупресивними препаратами.
Коли призначають імунну терапію?
- при меланомі
- раку легенів
- нирково-клітинному раку
- лімфомі Годжкіна
- раку сечового міхура
- окремих формах раку молочної залози та шийки матки
- у пацієнтів із високою експресією PD-L1 або підтвердженою мікросателітною нестабільністю (MSI-H)
Вибір залежить від типу пухлини, генетичного профілю (біомаркерів), загального стану та відповіді на попереднє лікування.
Чим відрізняються ці методи?
Хіміотерапія та імунна терапія мають спільну мету — контролювати або зупинити розвиток злоякісного процесу. Однак вони працюють по-різному.
Хіміотерапія діє напряму: вона атакує пухлинні клітини та руйнує механізми їхнього поділу. Через це вона впливає не лише на злоякісні, а й на здорові клітини, що швидко відновлюються. Саме тому хіміотерапія часто має більш помітні та системні побічні ефекти.
Імунна терапія, навпаки, не атакує пухлину безпосередньо. Її роль — “увімкнути” або посилити імунну систему, щоб вона самостійно розпізнавала ракові клітини та знищувала їх. Це більш точний механізм: він не спрямований на весь організм, а коригує природні захисні функції.
Ще одна важлива різниця — тривалість ефекту. Хіміотерапія працює доти, доки пацієнт отримує ліки. Імунна терапія може забезпечувати триваліший контроль захворювання, тому що навчена імунна система здатна “запам’ятати” пухлинні клітини та реагувати на них навіть після завершення курсу.
Чи можна поєднувати хіміотерапію та імунну терапію?
Так. У деяких випадках ці методи працюють краще разом, оскільки хіміотерапія може зменшити кількість пухлинних клітин і зробити їх більш “видимими” для імунної системи.
Хіміотерапія та імунна терапія — це не конкуренти, а різні інструменти в сучасному лікуванні раку.
Вибір методу залежить від:
- типу пухлини
- стадії захворювання
- наявності біомаркерів
- віку та загального стану пацієнта
Найефективніший підхід визначає лікар-онколог після діагностики та індивідуальної оцінки.
ЗАПИШІТЬСЯ та отримайте персональну консультацію й чіткий план дій, щоб рухатися впевнено далі.


