Психолог Антон Покалюхін: що таке майндфулнес і чим він може бути корисний онкопацієнтам
Хоч про трендовий майндфулнес зараз говорять на кожному розі, до практики справа доходить не у всіх. Однозначного перекладу цей термін не має, але найчастіше його розуміють як «усвідомленість». Отже, майндфулнес — це одночасно і процес зосередження на теперішньому моменті, і назва практики, що розвиває цей процес.
Чому це важливо?
Тому що ми живемо в часи шаленого ритму життя, величезних обсягів інформації і майже необмежених можливостей. Все це прискорює не тільки наші дії, але і наш мозок, який змушений частину діяльності виконувати в автоматичному режимі. Цей режим автопілота знайомий кожному: ви читаєте книгу, але не пам’ятаєте ні слова з останньої сторінки, адже паралельно ви ще міркували про проблеми на роботі. Або не можете згадати, що їли сьогодні на сніданок, тому що одночасно з цим гортали стрічку Фейсбук.
Крім того, поки ми автоматично виконуємо одну діяльність, наш мозок зосереджений на іншому: він турбується про майбутнє або пережовує минуле. Скажімо прямо: наш мозок обожнює турбуватися. Адже йому здається, що таким чином він охороняє нас від небезпеки. Це було б так, якби з кожного занепокоєння ми витягували якусь користь, план дій. Але найчастіше все, що ми отримуємо — це тривога.
Іноді ступінь автоматизму стає настільки високою, що життя пролітає повз зі швидкістю гіперлупа, а ми тільки встигаємо цьому дивуватися. Але в ці рідкісні моменти подиву ми також ставимо собі питання: а заради чого все це? Власне, майндфулнес пропонує свій варіант відповіді на це питання.
Замість того, щоб займатися розумовими подорожами в часі, стрибаючи в думках з минулого в майбутнє і назад, ви можете зосередитися на тому, що з вами відбувається прямо зараз. Причому в самому буквальному сенсі: сфокусуватися на тому, що ви бачите, чуєте і відчуваєте в тілі. Озирнутися навколо і подивитися, що оточує вас кожен день, але чого ви не помічаєте. Загалом, ідея в тому, що ми можемо нескінченно прагнути до кращого в своєму майбутньому, але щасливими можна бути тільки в сьогоденні. Виходить, що найкращий спосіб виграти в шаленій гонці життя — не брати участь в ній взагалі, а зупинитися і прислухатися до себе і того, що тебе оточує.
Ви можете подумати, що це все казочки з розряду мотиваційних проповідей, які ви чули десятки разів, мовляв, живи сьогоднішнім днем і таке інше. Але тут в гру вступають сучасні технології.
У нас є десятки досліджень, які підтверджують зміни в роботі мозку після практики майндфулнес: одні ділянки, що відповідають за тривогу, стають менш активними, а інші, пов’язані з когнітивними процесами, прийняттям рішень і регуляцією поведінки, зміцнюються.
Чому ж майндфулнес може бути корисний онкопацієнтам?
Саме для них актуальною проблема переживання за майбутнє. В умовах високої невизначеності пацієнти витрачають величезну кількість внутрішніх ресурсів на цю тривогу, виснажуючи цим себе і оточуючих. Уміння пригальмувати і зосередитися не на тому, що може бути, а на тому, що вже є, для них подвійно важливо. З екзистенціальної точки зору майндфулнес вчить нас цінувати те, що ми маємо, а не шкодувати про те, що було втрачено або не було досягнуто. Окремо варто згадати деякі дослідження, що показують, що майндфулнес може полегшувати почуття болю.
Як саме застосовувати це все на практиці?
Є два шляхи:
- Формальний: по суті, це навчання медитації та регулярна практика. Існують сотні способів медитувати, навчитися цьому можна самостійно або за допомогою спеціальних мобільних додатків, яких сила-силенна.
- Неформальний спосіб пропонує зосереджуватися на простих повсякденних речах: прибиранні, прогулянці, прийомі їжі, читанні, спілкуванні і таке інше. Буквально «миєш чашку — думай про чашку» — це якраз про майндфулнес. Спробуйте відкласти смартфон за сніданком і звернути увагу на те, як виглядає, пахне і яка на смак ваша їжа. Або замість звичних роздумів під душем постарайтеся сфокусуватися на тілесних відчуттях (як вода стікає по вашому тілу, гаряча вона чи холодна), запахах (мило і шампунь) і звуках. Звучить просто? На практиці в перший час виявиться, що кожен раз, коли ви намагаєтеся на чомусь зосередитися, до вас в голову все одно приходять неспокійні думки. Це абсолютно нормально, адже мозок звик працювати саме так. Все, що вам потрібно зробити в цей момент — зловити себе на тому, що увага починає дрейфувати і повернути її до того, чим ви займалися.
У будь-якому випадку, який би шлях, формальний, неформальний або обидва ви не обрали, важлива регулярна практика. І вже через кілька тижнів ви помітите, як ваша зосередженість підвищується, а тривога навпаки стає менш вираженою.
Як би складно все це не виглядало на перший погляд, стан майндфулнес знайомий кожному з вас. Коли ви були захоплені якимось фільмом або занурені в цікаву роботу настільки, що не думали більше ні про що — це теж майндфулнес. Так що якщо ви прочитали цю статтю з захопленням і не відволікалися на інші думки — вітаємо, ви вже почали практикувати!
