8 питань про онкологію передміхурової залози: як пройти лікування і зберегти здоров’я?
1. З якими променевими реакціями, функціональними наслідками і ускладненнями ЛТ найчастіше стикаються пацієнти з раком передміхурової залози?
Деякі наслідки і ускладнення можуть з’явитися через рік або кілька років після терапії, а під час лікування іноді можуть виникнути променеві реакції. Ранні можуть проявитися через 3-4 тижні від початку терапії — наприклад, запалення сечового міхура, рідше — запалення прямої кишки. Іноді можуть зустрітися явища циститу, прискорене сечовипускання і невеликі болі при цьому, рідко — поява крові в сечі, тенезми. Як правило, такі побічні реакції можуть виникнути в другій половині лікування. Іноді ці симптоми можуть з’явитися через 1-3 тижнів після завершення курсу через те, що тканини пізно відреагували на ПТ. Це відбувається тому, що пряма кишка і сечовий міхур знаходяться в безпосередній близькості з передміхурової залозою, де розташована пухлина. На жаль, повністю виключити ці органи із зони опромінення навіть з надсучасною апаратурою неможливо. Такий ризик завжди був, є і буде. На жаль, жодне спеціальне лікування не може бути на 100% безпечним, включаючи хіміотерапію або операцію.
2. Які пізні ускладнення можуть виникнути і коли?
Через 3 місяці після початку лікування раку простати і пізніше, навіть через кілька років. Можуть проявитися стриктури сечівника, нетримання сечі, зменшитися обсяг сечового міхура. Найчастіше ці ускладнення відбуваються у людей після хірургічного втручання і променевої терапії на застарілих лінійних прискорювачах. Що стосується сучасного обладнання, на якому лікують рак простати в TomoClinic, то такі «побічні явища» з’являються лише в 2-5% випадків.
3. Чому це взагалі відбувається?
Навіть толерантні дози ПТ високі для чутливого сечового міхура, а на пряму кишку опромінення є ще більш впливовим. Багато в чому прояв ускладнень залежить від того, наскільки тканини організму можуть легко і швидко відновлюватися. До речі, вчені ведуть клінічні дослідження, чому у одних людей виникають променеві реакції, а в інших ні, і як це можна заздалегідь передбачити. Але жоден аналіз не може гарантувати 100% точності результату, навіть аналізи на чутливість організму до хіміопрепаратів, з якими ми часто працюємо. Клініка може гарантувати точне підведення дози до пухлини, але нам невідомо, як відреагує конкретний організм на ПТ. При отриманні однієї і тієї ж дози у двох людей може бути абсолютно різна реакція.
4. Що в клініці роблять для того, щоб скоротити променеві реакції?
Ми в змозі знизити до мінімуму обсяг опромінення для довколишніх органів, в цьому і допомагає методика IMRT. Чим менше доза на критичні органи, до яких і відносяться сечовий міхур з прямою кишкою, тим меншою буде променева реакція. Також вже в ході лікування ми призначаємо спеціальні протизапальні препарати. Як правило, променеві реакції вщухають протягом 3 місяців після завершення курсу променевої терапії. При виписці пацієнта ми завжди даємо експертні рекомендації та радимо прийом певних медикаментів.
5. Наскільки пацієнт поінформований про можливі наслідки ПТ при раку простати?
Якщо трапилися ускладнення, то з цим потрібно обов’язково розбиратися. Ми завжди з’ясовуємо, чи була перевищена доза або причиною була індивідуальна особливість людського організму. Але спочатку пацієнт підписує договір з клінікою про те, що знайомий з можливими наслідками. І ми як лікарі пояснюємо, що з перерахованого може проявитися. Всі ми читаємо інструкції до медикаментозних препаратів і бачимо ціле «простирадло» можливих побічних явищ. І все одно п’ємо таблетку, тому що у вас болить голова і хочеться це припинити. А в онкології лікар повинен зупинити онкологічний процес, домогтися ремісії і вилікувати, хоч пацієнт при цьому може зустріти деякі можливі ускладнення. Тому рішення приймається спільно з пацієнтом і лікарем. На одній шальці терезів — ваші страхи, а на іншій — ціна власного життя. Важливо розуміти: при лікуванні на старих лінійних прискорювачах пацієнта міг би очікувати набагато більший набір побічних явищ. Після завершення лікування ми проводимо моніторинг і анкетування пацієнтів, наскільки змінилася їх якість життя. У TomoClinic оцінюють ситуацію за шкалою IPSS і роблять висновок: статистика говорить, що основна маса пацієнтів переносить лікування благополучно і має згодом гарну якість життя. Променеві реакції з’являються найчастіше у тих пацієнтів, чиї проблеми проктолог та уролог не вирішили до лікування онкологічного захворювання.
6. Чи бувають ситуації, коли пацієнтові не можна починати курс лікування з допомогою ПТ при раку передміхурової залози?
Безумовно, ми завжди оцінюємо, наскільки здоровий пацієнт до старту курсу: чи є дизурія, часте і хворобливе сечовипускання, запалення в прямій кишці. Адже променева терапія може погіршити перераховані симптоми, хоч при цьому буде спрямована на пухлину. Курс ПТ неможливо почати, якщо у пацієнта діагностовано гостру (хронічну) затримку сечі. Бажано усунути цю проблему хірургічно або медикаментозно, щоб почати боротьбу з пухлиною передміхурової залози.
7. Чи буває так, що пацієнт навпаки поспішає: щойно дізнавшись про рак простати, він готовий кинутися в бій з онкологією?
Деякі чоловіки необачно біжать до хірурга, відкидаючи всі альтернативи і вважаючи, що видалення пухлини принесе більший успіх. Для молодих чоловіків і локалізованої пухлини краща хірургія, хоча операції на простаті досить важкі і вимагають високого професіоналізму. Однак якщо рак знайшли у чоловіка старшого за 50 років, раціональніше вибрати променеву терапію. Іноді важливо провести саме комплекс різних методик: треба інформувати пацієнтів про це, як і про можливість обирати, адже багато хто навіть не знає, що крім хірургічного методу для лікування цього діагнозу є й інші ефективні тактики.
8. Як кожен з цих методів лікування раку передміхурової залози впливає на збереження чоловічого здоров’я?
Перш за все, це гормонозалежна пухлина, тому іноді опромінення «відтягують» на 3-6 місяців для гормонотерапії. За цей термін зменшити обсяг пухлинної маси допомагає і хіміотерапія. Лікуючий лікар обов’язково враховує, чи є запалені лімфовузли і метастази в кістках тазу, що часто буває саме при раку простати. Від цього і залежить стратегія лікування.
Визначається тип пухлини, її агресивність, ступінь поширення процесу і ризики. У деяких випадках лікування можна почати одразу після діагностики, особливо якщо пацієнт разом з лікарем вирішили вибрати не хірургію, а променеву терапію. Але в будь-якому випадку пацієнт має розуміти, що при показаній гормонотерапії пригнічується вироблення чоловічих гормонів, а значить і можуть з’явитися ознаки зниження потенції.
Іноді препарати необхідно приймати місяць або навіть півроку, після чого чоловіча потенція часто відновлюється, причому це залежить безпосередньо від віку чоловіка. Важливо відзначити ще один переконливий факт: відсоток виникнення імпотенції після променевої терапії набагато нижче, ніж після хірургічного лікування. Зрозуміло, питання про це може навіть не стояти перед чоловіком, тому що іноді піти на подібні жертви — це ніщо поруч з позбавленням основного онкологічного захворювання. Фахівцям нашої клініки важлива не тільки перемога пацієнта над хворобою, але і ціна такої перемоги при збереженні якості життя. А воно має бути мінімум таким, як і до лікування!
