Головна/Флюорографія заборонена практично в усьому світі. Як уберегти себе від зайвого опромінення?
11.04.2024

Флюорографія заборонена практично в усьому світі. Як уберегти себе від зайвого опромінення?

Профілактична флюорографія знайома кожному, в нашій країні це узаконений метод для скринінгу захворювань легенів, і без нього неможливо пройти жодну медкомісію і отримати жодну медичну довідку. Масове поширення, свого часу, флюорографія отримала через високу захворюваність на туберкульоз. Щоб попередити численне зараження, було прийнято рішення ввести обов’язкове проходження флюорографії.

Флюорографія – це діагностичний метод, при якому відбувається фотографування тіньового зображення з екрану оптичного перетворювача або з рентгенівського екрана на малоформатную плівку. За рахунок того, що чутливість екрану нижче, ніж плівки при рентгенографії, доза випромінювання вище.

Не дивлячись на те, що флюорографія все ще залишається традиційним профілактичним обстеженням в нашій країні, за останнє десятиліття ставлення фахівців до флюорографії як ефективному діагностичного методу дуже змінилося. Причина тому – поганий стан обладнання, що тягне за собою низьку якість зображень, високу променеве навантаження і трудомісткий процес архівування отриманих даних. Крім того, що державні клініки не можуть собі дозволити оновити давно застаріле технологічне оснащення, хотілося б відзначити, що рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я традиційна плівкова флюорографія зовсім заборонена в цивілізованому світі і не рекомендована до застосування в слаборозвинених країнах через її підвищеного радіаційного впливу на пацієнта .

Щоб запропонувати альтернативу флюорографії, з 1996 року провідні розробники рентгенівської техніки вивели на міжнародний ринок медичного обладнання цифрові системи для діагностики захворювань легенів, засновані на різноманітних методах отримання рентгенівських зображень.

Порівняно з плівковою флюорографії такі системи дають можливість значно зменшити променеве навантаження, при цьому з поліпшеною якістю зображення, яке необхідно для точної діагностики.

 width=

Рентгенографія – дослідження, при якому рентгенівським випромінюванням впливають на чутливий до нього матеріал (фотоплівку) і отримують фіксований зображення досліджуваного об’єкта. Через свої 100 років існування, на сьогодні близько 70% медичних діагнозів встановлюється саме за допомогою рентгена. В кінці 19 століття звістка про нові раніше невідомих променях, які випадково виявив німецький фізик Рентген, потрясло медичну громадськість, що відкрилися.

Через свою роздільної здатності, рентген легенів є якісною альтернативою флюорографії. На рентгенограмі легенів можна розрізнити тіні розміром в 2 мм, а при флюорографічне дослідженні – не менше 5 мм. Рентгенографія призначається при підозрі на захворювання легенів: туберкульоз, пневмонію, рак легенів і ін. Флюорографія – неінформативне профілактичний метод.

Переваги скрининговой цифрової рентгенографії:

підвищення ефективності профілактичних рентгенологічних досліджень;
можливість видачі лікарських висновків в реальному часі, тому що час отримання діагностичного зображення становить одиниці секунд;
поділ не тільки в часі, але і в просторі процесів отримання зображень і їх опису;
зменшення в 10-15 разів променевого навантаження на пацієнтів; при цьому можливе зменшення на 30 і більше відсотків колективної дози на населення;
скорочення кількості рентгенографічних досліджень органів грудної порожнини;
зменшення кількості одиниць флюорографічних кабінетів в масштабах країни;
відмова від плівкового архіву і шкідливого для здоров’я персоналу фотохімічного процесу. Електронний архів рентгенограм в 800 разів менше плівкового, за обсягом і більш доступний для пошуку аналізу рентгенівських зображень.
Завдяки цифровому формату зображень, формуються рентгенівські архіви, інформацію з яких можна тиражувати, уникаючи повторних обстежень, а також використовувати для швидкого і повноцінного порівняння знімків зроблених в різний час.

Недоліки флюорографії:

Дає зменшене, неякісне зображення об’єкта. На флюорографії захворювання видно гірше, ніж на рентгенівському знімку, і при наявності сумнівів лікарі призначають рентген (тобто повторне опромінення)
Ефективна еквівалентна доза (ЕЕД) при проведенні плівковою флюорографії становить 0,5-0,8 мЗв
Встановлена ​​річна ефективна доза для людини при проведенні профілактичних рентгенологічних досліджень становить 1 мЗв, тобто пройшовши «безкоштовну» плівкову флюорографію практично миттєво людина отримує 50-80% від річної дози.

 width=

Завдяки цифровій обробці інформації дози рентгенівського опромінення скоротилися в рази. Так, доза опромінення грудної клітки на старому рентген апараті раніше становила 0,02-0,04 мЗв., На цифровому апараті вона зменшилася в 8-10 разів.

Лікарі стверджують, що при використанні сучасного діагностичного обладнання переживати за опромінення немає причин. Будьте уважні до себе і свого здоров’я, завжди вибирайте найбільш інформативний і безпечний діагностичний метод. Пам’ятайте, точний діагноз – запорука ефективного лікування!

 Дякуємо, що дочитали до кінця
Дякуємо, що дочитали до кінця Будемо раді, якщо скопіюєте посилання клікнувши на “Поширити матеріал” та розкажите про цю статтю вашим друзям.

Інші новини

Усі новини
Рак шийки матки: перші симптоми, які часто залишаються непоміченими Лікування
28.10.2025

Рак шийки матки: перші симптоми, які часто залишаються непоміченими

Рак шийки матки — захворювання, що розвивається повільно, але майже непомітно. Саме тому воно входить до переліку хвороб, які можна повністю запобігти, якщо вчасно пройти обстеження. У TomoClinic ми бачимо головну проблему не в хворобі, а в пізньому зверненні — коли жінки ігнорують перші зміни у своєму тілі. Як виникає рак шийки матки У більшості […]

Марія Чернишенко
Марія Чернишенко
Страх рецидиву: як навчитися жити спокійно після лікування раку Лікування
14.10.2025

Страх рецидиву: як навчитися жити спокійно після лікування раку

Після завершення лікування більшість пацієнтів очікує, що життя повернеться до звичного ритму. Але часто замість полегшення приходить інше відчуття — тривога. Будь-яке покашлювання, зміна самопочуття чи біль можуть викликати страх: «А якщо все знову?» Це — звична реакція. Страх рецидиву не означає слабкість, він виникає як наслідок пережитого досвіду, що залишив слід не лише в […]

СЕРЬОГІНА
Наталія Серьогіна
Ремісія чи повне одужання: у чому різниця і чому це важливо розуміти Онкопсихологія
10.10.2025

Ремісія чи повне одужання: у чому різниця і чому це важливо розуміти

Після завершення лікування більшість пацієнтів мріє почути одне слово — «одужання». Але в онкології часто звучить інше — «ремісія». Ці поняття близькі, проте мають різне значення, і розуміння цієї різниці допомагає зберігати спокій і впевненість. Ремісія — це стан, коли ознаки пухлини зникають або не визначаються при обстеженнях, але людина залишається під наглядом лікарів. Існує […]

караськов
Дмитро Караськов
Чи може телефон викликати рак? Міфи та факти Онкопсихологія
29.09.2025

Чи може телефон викликати рак? Міфи та факти

Мобільні телефони — наші постійні супутники: вони в кишені, у руках, на робочому столі й навіть поряд під час сну. Не дивно, що багато хто замислюється: чи не шкодить постійне використання телефону здоров’ю, зокрема чи може воно вплинути на ризик розвитку раку? Інтернет сповнений чуток та суперечливої інформації. Давайте розберемося, що справді підтверджено наукою. Що […]

караськов
Дмитро Караськов
Доверху