Головна/Лікування тунельного синдрому: іммобілізація, протибольова терапія, операція
11.04.2024

Лікування тунельного синдрому: іммобілізація, протибольова терапія, операція

Зазвичай до лікаря з приводу тунельного синдрому пацієнти звертаються не відразу після появи захворювання. Приводом для звернення найчастіше є біль, з яким пацієнти не можуть впоратися самі. Для того щоб лікування було ефективним, необхідно зрозуміти причину і механізми виникнення компресії.
Можна виділити загальні принципи (або завдання, які ставить перед собою лікар) лікування тунельних синдромів.
Припинити дію патогенного фактора. Іммобілізація
Перше, що потрібно зробити – припинити фізичний вплив в області ураження. Тому необхідна іммобілізація в відповідній області, в нашій країні є в наявності спеціальні пристосування – ортези, бандажі, лангети, що дозволяють домогтися іммобілізації саме в зоні ушкодження. При цьому вони дуже зручні у використанні, їх можна дуже легко одягати, знімати, що дозволяє пацієнтові зберігати свою соціальну активність.

иммобилизация в области поражения

Змінити звичний локомоторной стереотип і спосіб життя

Тунельні синдроми часто є результатом не тільки монотонної діяльності, а й порушення ергономіки (неправильна поза, незручне становище кінцівки під час роботи). Розроблено спеціальні вправи і рекомендації щодо оптимальної організації робочого місця. Для купірування болю і запобігання рецидиву використовуються ортези та лангети, що мають принцип шинування.

Навчання спеціальним вправам і лікувальна фізкультура є важливим компонентом лікування тунельних нейропатій на заключному етапі терапії.

Протибольова терапія

Фізичний вплив (холод, тепло)

При легких випадках зменшення болю можуть допомогти компреси з льодом, іноді «гарячі» компреси. До лікаря зазвичай звертаються, коли ці або інші «домашні» методи не допомагають.

Протизапальна терапія

Традиційно при тунельних синдромах використовуються препарати з більш вираженим протибольовим і протизапальним ефектом (диклофенак, ібупрофен). Слід пам’ятати, що при тривалому застосуванні препаратів цієї групи виникає ризик шлунково-кишкових і серцево-судинних ускладнень. У зв’язку з цим при помірному або сильному болю доцільно використовувати комбінацію невисоких доз опіоїдного анальгетика трамадолу (37,5 мг) і самого безпечного анальгетика/антипиретика парацетамолу (325 мг). Завдяки такому поєднанню досягається багаторазове посилення загальної знеболюючої дії при меншому ризику розвитку побічних ефектів.

Вплив на нейропатичний компонент болю

Нерідко при тунельних синдромах застосування анальгетиків і нестероїдних протизапальних засобів є неефективним (якраз в цих випадках пацієнти і звертаються до лікаря). Це може бути обумовлено тим, що в формуванні болю домінуючу роль грає не ноціцептивний, а нейропатичний механізм. Коли біль є результатом нейропатичних змін, необхідно призначення препаратів рекомендованих для лікування нейропатичного болю: антиконвульсантів (прегабалін, габапентин), антидепресантів (венлафаксин, дулоксетин). Вибір того чи іншого препарату повинен бути зроблений з урахуванням клінічних проявів та індивідуальних особливостей пацієнта (можливість розвитку побічних ефектів). Важливо проінформувати пацієнта, при нейропатичному болю препарати на відміну від «класичних знеболюючих» починають діяти не відразу, ефект настає через кілька днів або навіть тижнів після початку прийому препарату.

Ін’єкції анестетика + гормонів

Досить ефективний і прийнятний для більшості видів тунельних нейропатій методом лікування є блокада з введенням анастетика (лідокаїну і аналогів) та гормону (гідрокортизону) в область утиску. У спеціальних інструкціях описані техніки і дози препаратів для різних тунельних синдромів [Жулев Н.М., 2005]. До цієї процедури зазвичай вдаються, якщо виявляються неефективними інші заходи (холодові компреси, застосування анальгетиків, нестероїдних протизапальних засобів), але в деяких випадках, якщо пацієнт звертається на більш розгорнутій стадії захворювання і відчуває сильний біль, доцільно відразу запропонувати такому пацієнту цю маніпуляцію.

Інші методи знеболювання

В даний час є повідомлення про високу ефективність ін’єкційного введення мелоксикаму з гідрокортизоном в область тунелю.

Ефективним способом зменшення болю і запалення є електрофорез, фонофорез з димексидом і іншими анастетиками. Їх можна проводити в умовах амбулаторії.

Симптоматичне лікування

При тунельних синдромах також застосовуються протинабрякові препарати, антиоксиданти, міорелаксанти, препарати, що поліпшують трофіку і функціонування нерва.

Хірургічне втручання

До хірургічного лікування зазвичай вдаються, коли вичерпані інші можливості надання допомоги пацієнту. У той же час за певними показниками доцільно відразу запропонувати пацієнтові хірургічне втручання. Хірургічне втручання зазвичай полягає в звільненні нерва від здавлення, «реконструкції тунелю».

За статистикою, ефективність хірургічного та консервативного лікування достовірно не відрізняється через рік (після початку лікування або операції). Тому після успішної хірургічної операції важливо пам’ятати про інші заходи, яких необхідно дотримуватися для досягнення повного одужання (профілактики рецидивів): зміна локомоторних стереотипів, застосування пристосувань, що захищають від навантаження (ортези, шини, бандажі), виконання спеціальних вправ [Atroshi I., 2006 ].

 Дякуємо, що дочитали до кінця
Дякуємо, що дочитали до кінця Будемо раді, якщо скопіюєте посилання клікнувши на “Поширити матеріал” та розкажите про цю статтю вашим друзям.

Інші новини

Усі новини
Рак шийки матки: перші симптоми, які часто залишаються непоміченими Лікування
28.10.2025

Рак шийки матки: перші симптоми, які часто залишаються непоміченими

Рак шийки матки — захворювання, що розвивається повільно, але майже непомітно. Саме тому воно входить до переліку хвороб, які можна повністю запобігти, якщо вчасно пройти обстеження. У TomoClinic ми бачимо головну проблему не в хворобі, а в пізньому зверненні — коли жінки ігнорують перші зміни у своєму тілі. Як виникає рак шийки матки У більшості […]

Марія Чернишенко
Марія Чернишенко
Страх рецидиву: як навчитися жити спокійно після лікування раку Лікування
14.10.2025

Страх рецидиву: як навчитися жити спокійно після лікування раку

Після завершення лікування більшість пацієнтів очікує, що життя повернеться до звичного ритму. Але часто замість полегшення приходить інше відчуття — тривога. Будь-яке покашлювання, зміна самопочуття чи біль можуть викликати страх: «А якщо все знову?» Це — звична реакція. Страх рецидиву не означає слабкість, він виникає як наслідок пережитого досвіду, що залишив слід не лише в […]

СЕРЬОГІНА
Наталія Серьогіна
Ремісія чи повне одужання: у чому різниця і чому це важливо розуміти Онкопсихологія
10.10.2025

Ремісія чи повне одужання: у чому різниця і чому це важливо розуміти

Після завершення лікування більшість пацієнтів мріє почути одне слово — «одужання». Але в онкології часто звучить інше — «ремісія». Ці поняття близькі, проте мають різне значення, і розуміння цієї різниці допомагає зберігати спокій і впевненість. Ремісія — це стан, коли ознаки пухлини зникають або не визначаються при обстеженнях, але людина залишається під наглядом лікарів. Існує […]

караськов
Дмитро Караськов
Чи може телефон викликати рак? Міфи та факти Онкопсихологія
29.09.2025

Чи може телефон викликати рак? Міфи та факти

Мобільні телефони — наші постійні супутники: вони в кишені, у руках, на робочому столі й навіть поряд під час сну. Не дивно, що багато хто замислюється: чи не шкодить постійне використання телефону здоров’ю, зокрема чи може воно вплинути на ризик розвитку раку? Інтернет сповнений чуток та суперечливої інформації. Давайте розберемося, що справді підтверджено наукою. Що […]

караськов
Дмитро Караськов
Доверху