Онкомаркери: що показують та чи можна за ними визначити рак?
Аналізи на онкомаркери часто сприймають як простий спосіб перевірити себе на рак: здати кров, отримати результат і зрозуміти, чи є онкологічне захворювання. Насправді все складніше.
Підвищений онкомаркер не означає автоматично наявність раку, а нормальний показник не завжди дозволяє його виключити. Ці аналізи мають конкретні показання і найчастіше використовуються разом з іншими методами діагностики.
Розберемося, що таке онкомаркери, які з них використовують найчастіше та як правильно розуміти результати аналізів.
Що таке онкомаркери?
Онкомаркери — це біологічні речовини, рівень яких може змінюватися при певних онкологічних захворюваннях. Їх можна визначати в крові, сечі або інших біологічних матеріалах.
Деякі маркери утворюються пухлинними клітинами, інші — самим організмом у відповідь на патологічний процес.
Саме слово «онкомаркер» іноді вводить пацієнтів в оману. Підвищення показника може спостерігатися не лише при злоякісних пухлинах, а й при доброякісних захворюваннях, запальних процесах та інших станах.
Тому результат завжди потрібно оцінювати разом з іншою медичною інформацією.
Які онкомаркери існують?
Існує багато різних онкомаркерів. Лікар обирає конкретний аналіз залежно від клінічної ситуації.
Серед відомих маркерів:
- PSA — використовується при оцінці стану передміхурової залози;
- CA 125 — може застосовуватися при захворюваннях яєчників;
- CA 15-3 — використовується переважно при спостереженні за пацієнтами з раком молочної залози;
- CA 19-9 — може використовуватися при окремих захворюваннях підшлункової залози та травної системи;
- CEA (РЕА) — застосовується при спостереженні за деякими видами онкологічних захворювань;
- AFP (АФП) — може мати значення при певних пухлинах печінки та герміногенних пухлинах.
При цьому немає одного універсального онкомаркера, який міг би показати наявність будь-якого виду раку.
Чи можна за онкомаркерами визначити рак?
У більшості випадків — ні, одного аналізу на онкомаркери недостатньо для встановлення діагнозу.
Наприклад, показник може бути підвищеним у людини без злоякісної пухлини. І навпаки: при деяких онкологічних захворюваннях рівень відповідного маркера може залишатися в межах референтних значень.
Тому самостійно трактувати результат за принципом «вище норми — значить рак» неправильно.
Для встановлення діагнозу лікар враховує скарги, анамнез, результати огляду та за необхідності призначає додаткові дослідження — УЗД, КТ, МРТ, мамографію, ендоскопічні методи тощо. Якщо потрібно підтвердити характер новоутворення, може проводитися біопсія з подальшим морфологічним дослідженням.
Чому онкомаркер може бути підвищеним без раку?
Причини залежать від конкретного показника. На його рівень можуть впливати доброякісні захворювання, запальні процеси, особливості роботи окремих органів та інші фактори.
Наприклад, підвищений PSA не є сам по собі підтвердженням раку простати, а CA 125 може змінюватися і при неонкологічних станах.
Саме тому один результат аналізу без оцінки лікаря має обмежену діагностичну цінність.
Для чого тоді потрібні онкомаркери?
Їх роль значно ширша, ніж просто пошук захворювання.
Залежно від конкретного виду пухлини та клінічної ситуації лікар може використовувати онкомаркери для:
- додаткової оцінки стану пацієнта;
- спостереження за перебігом захворювання;
- оцінки відповіді на лікування;
- контролю після завершення терапії;
- виявлення можливого повернення захворювання.
Особливо важливою може бути не одна цифра, а динаміка показника — тобто те, як він змінюється з часом.
Чи потрібно здоровій людині здавати всі онкомаркери «для профілактики»?
Ідея здати одразу великий набір онкомаркерів без скарг здається логічною, але такий підхід не є універсальним способом скринінгу раку.
Через недостатню специфічність деяких показників людина може отримати підвищений результат, хоча онкологічного захворювання немає. Це може призвести до зайвої тривоги та додаткових обстежень.
Водночас нормальні результати здатні створити хибне відчуття безпеки.
Тому набір необхідних досліджень краще визначати відповідно до віку, статі, сімейного анамнезу, факторів ризику та рекомендацій лікаря.
Які обстеження допомагають виявити рак?
Універсального аналізу, який дозволяє одночасно виключити всі онкологічні захворювання, не існує.
Залежно від ситуації лікар може рекомендувати:
- лабораторну діагностику;
- УЗД;
- мамографію;
- КТ;
- МРТ;
- ендоскопічні дослідження;
- біопсію та гістологічне дослідження.
Вибір методу залежить від того, який орган необхідно дослідити, які симптоми має людина та які фактори ризику присутні.
Що робити, якщо онкомаркер підвищений?
Насамперед — не ставити собі діагноз самостійно.
Один підвищений показник ще не відповідає на питання про його причину. Результат потрібно показати лікарю, який оцінить його разом з іншими даними та визначить, чи потрібне додаткове обстеження.
Так само не варто самостійно повторювати десятки аналізів або проходити КТ чи МРТ всього тіла лише через одну цифру у лабораторному бланку.
Консультація та діагностика у TomoClinic
У TomoClinic у Кропивницькому можна отримати консультацію профільного спеціаліста та пройти необхідні лабораторні й інструментальні дослідження за показаннями.
Якщо ви отримали результат аналізу на онкомаркери та не розумієте, що він означає, лікар допоможе оцінити його в контексті вашого стану та визначити, чи потрібні подальші обстеження.
Записатися на консультацію можна за допомогою кнопки нижче.
