Головна/Панічні атаки — ворог, з яким можна потоваришувати
11.04.2024

Панічні атаки — ворог, з яким можна потоваришувати

Напади страху і деякі фізичні симптоми, що виникають при цьому — так виглядає панічна атака, яка досить часто зустрічається у онкопацієнтів. Абсолютно раптово може проявитися прискорене серцебиття, запаморочення, нудота, оніміння рук або ніг, вас кидає в піт і тремтять кінцівки. Перша думка, яка з’являється при цьому в голові у хворого: «Я зійшов з глузду», «Мені погано, я вмираю», «Це інсульт або інфаркт». Тому звернутися до близьких, лікаря і психолога в такий момент буде абсолютно не зайвим. Саме так часто й роблять онкопацієнти, звертаючись до психолога TomoClinic Антона Покалюхіна. Саме з ним ми сьогодні і поговоримо про те, що таке панічна атака (ПА) і як з нею впоратися.

Кожна третя людина хоча б раз у житті відчувала ПА, але тільки у 3% населення такий стан проявляється часто і регулярно. Людина постійно чекає нового нападу і загальне її самопочуття від цього тільки страждає, виливаючись у панічний розлад (ПР). При цьому стані пацієнт часто робить якісь певні дії для захисту організму: дзвонить у швидку, приймає певне положення тіла, вимірює тиск. Може виникнути і агорафобія — тривога людини в небезпечному місці, де ПА повторюється, а допомогу можуть вчасно не надати. З таким «набором» страхів, тривог і паніки пацієнт вважає за краще залишатися вдома, часто набирає телефонний номер невідкладної допомоги.

Які ж причини появи панічних атак у онкопацієнтів?

До виживання нас підготувала еволюція. Стрес переживається хворим, виливаючись у ПР і активну роботу серцево-судинної системи, м’язів (ефект «бий-біжи»). Навіть коли онкопацієнту повідомляють діагноз, часто відзначається тахікардія, туман в голові, дискомфорт у всьому тілі. А мозок миттєво трактує ці симптоми як тривожні і починає включати паніку. Це додатково посилює симптоматику, і коло замикається: одне перетікає в інше, а зупинити цей кругообіг пацієнтові досить складно.

Як вирішити ситуацію?

Шкода, що до психолога людина з ПА йде в останню чергу, пройшовши коло інших фахівців і почавши приймати препарати, які абсолютно не допомагають при атаках. Самовиліковування при ПР не відбувається або відбувається в рідкісних випадках, тому людина може страждати роками і не знаходити вирішення проблеми. Допомагає психотерапія: гайди американського National Insitute of Mental Health і британського National Institute for Health and Care Excellence говорять про те, що психіатр може призначити спеціальні препарати, якщо ПР відбувається часто і результату від спілкування з психологом немає. Однак ці ліки часто не вирішують проблеми з ПА і можуть лише скоротити симптоми.

Багато в чому ефективна когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) — доказовий метод, основа якого така: ми поводимо себе незалежно від подій, зате ми поводимося залежно від думок про них. Також самопочуття і поведінка — речі взаємозалежні, тому онкопацієнт має навчитися контролювати думки, не піддаватися легко негативу, сміливо зустрічати звичні для паніки фізичні симптоми та не вчиняти традиційних для самозахисту дій. У цьому може суттєво допомогти саме когнітивно-поведінковий терапевт.

Чи можна онкопацієнту впоратися з ПА самостійно?

Так, якщо вони не так сильно позначаються на функціонуванні всього організму. Медитація, релаксація, майндфулнесс допомагають впоратися з панічними атаками. Кидайте виклик не тільки онкології, а й своїм страхам — і ви обов’язково зможете їх подолати!

 

 Дякуємо, що дочитали до кінця
Дякуємо, що дочитали до кінця Будемо раді, якщо скопіюєте посилання клікнувши на “Поширити матеріал” та розкажите про цю статтю вашим друзям.

Інші новини

Усі новини
Лікування
4.02.2026

Онкологія: чіткий алгоритм дій

Підозра на онкологічне захворювання завжди застає зненацька. Слово «рак» лякає, вибиває з колії та породжує десятки запитань: що робити далі, куди звертатися, з чого почати? Головне — не панікувати. Чіткий план дій допомагає зберегти контроль над ситуацією та вчасно розпочати лікування. Крок 1. Підтвердження діагнозу Основним методом підтвердження онкологічного захворювання є біопсія — забір зразка […]

4 лютого — Всесвітній день боротьби з раком: важливість ранньої діагностики та профілактики Життя Клініки
4.02.2026

4 лютого — Всесвітній день боротьби з раком: важливість ранньої діагностики та профілактики

Щороку 4 лютого світ об’єднується, щоб говорити про рак. Це день, що нагадує: онкологія ближче, ніж ми думаємо. На щастя, обізнаність, профілактика та своєчасне лікування можуть врятувати життя. Цей день було започатковано у 2000 році в Парижі за ініціативи Міжнародного союзу з боротьби з раком (UICC). Саме тоді була підписана Паризька хартія, яка закликала країни […]

СЕРЬОГІНА
Наталія Серьогіна
Онкологічний консиліум у TomoClinic: чому командний підхід є ключем до ефективного лікування раку Життя Клініки
2.02.2026

Онкологічний консиліум у TomoClinic: чому командний підхід є ключем до ефективного лікування раку

Консиліум в онкології — формальність чи необхідність? Злоякісні новоутворення відомі своєю різноманітністю, підступністю та складністю у лікуванні. А на складну проблему завжди необхідно дивитись під різними кутами. Це дозволяє не пропустити важливих деталей та знайти оптимальне рішення. Саме тому лікування онкологічних захворювань вимагає мультидисциплінарного підходу, тобто консиліуму. Щотижня лікарі TomoClinic Києва та Кропивницького обʼєднуються для […]

СЕРЬОГІНА
Наталія Серьогіна
Клінічні дослідження: експеримент чи наука? Лікування
27.01.2026

Клінічні дослідження: експеримент чи наука?

Клінічне дослідження — це наукове дослідження за участю людей, яке проводиться для оцінки ефективності та безпечності лікарського препарату. Рішення про широке застосування лікарського засобу може бути прийняте лише після підтвердження його користі та безпеки, тобто після вивчення його дії саме на людині. Усі клінічні дослідження проходять 4 обов’язкові фази: Фаза I — безпека Перевіряють, чи […]

СЕРЬОГІНА
Наталія Серьогіна
Доверху

Залишити відгук