Психолог TomoClinic Яніна Петренко: Світ дає варіанти вибору — тим і прекрасний
Тривожність, непереносимість невизначеності, апатія, усі думки крутяться навколо центральної негативної думки і повторюються («замкнене коло думок», тобто румінація). Все це — знайомі стани для багатьох людей світу під час пандемії, у тому числі і для тих, хто проходить онкологічне лікування.
Як долати складнощі без втрати якості життя, пояснила психолог TomoClinic Яніна Петренко.
«Щодня у своєму кабінеті я зустрічаю пацієнтів, ми розмовляємо, долаємо важкі стани. У невизначеності зараз перебуває весь світ — саме так він виглядає і очима наших пацієнтів. Багато хто живе одним днем: бояться планувати, залишаються тривожними, відчувають розчарування від зруйнованих планів», — розповідає Яніна.
Які техніки та методики допомагають подолати тривожність?
- Психоедукація: при першій розмові з пацієнтом оцінюється конкретна ситуація, йде розмова на тему, що таке тривожність і як з нею впоратися.
- Техніка перемикання уваги (наприклад, техніка рахунку та деталізації предметів навколо).
- М’язова релаксація.
- Дихальні техніки.
- Візуалізація.
Також допомагає техніка роботи із негативними автоматичними думками: важливо вловити та проаналізувати головну негативну думку та зрозуміти, наскільки вона достовірна. Поставте собі просте запитання: це мій погляд чи ситуація виглядає так насправді, наскільки я драматизую це? Важливо бачити не лише свою хворобу, а й інші сторони життя.
Які щоденні дії допоможуть упоратися з непереносимістю невизначеності?
Яніна Петренко: «Плануйте свою активність у тому моменті, в якому перебуваєте. Почався новий день: що я можу корисного зараз зробити? Сніданок, фізичне навантаження, порядок, душ, музика, книга, спілкування з домашніми улюбленцями та іншими людьми (навіть онлайн), прогулянка у парку, навчання та робота. Кожен матиме свої ресурсні заняття. Ловіть, помічайте та користуйтеся цими можливостями.
Цінні сьогодні якості, які варто розвивати, — гнучкість мислення та адаптивність. Адаптуйтеся до різних етапів лікування чи життя, змін своїх фізичних можливостей чи стану здоров’я. У багатьох наших пацієнтів навичка адаптивності виробляється поступово. Тобто не можна прийняти поставлений діагноз і поставити на цьому крапку: прийняття відбувається на кожному етапі лікування. Оперативне втручання дає свої страхи та переживання, етап хіміотерапії викликає нові занепокоєння про зовнішній вигляд і самопочуття, а променева терапія приносить інші переживання про те, як із нею впорається організм тощо. У когось із пацієнтів виходить адаптуватися до кожного з етапів, деяким потрібно допомагати. І психолог поряд».
Знаходьте ресурсні заняття
Нещодавно до Яніни Петренко прийшла пацієнтка, колишня робота якої включала спілкування з людьми. У зв’язку із захворюванням жінка часто фокусувалася на негативних думках, але підказки психолога допомогли переключити увагу. Пацієнтка опанувала веб-серфінг та брала участь у всіх онлайн-вебінарах: слухала, навчалася, спілкувалася, наповнювалася.
Спілкування онлайн замінило втрачену можливість, яку давала їй робота в минулому, а також допомогло не «зависнути» в стані апатії у зв’язку з онкологічним захворюванням. Жінка перестала почуватися комунікативно обділеною і пішла в ту область, де відчувала свою силу, впевненість, реалізацію, розвиток. Зрозуміло, це позитивно позначилося і на стані її здоров’я.
Яніна Петренко: «Кожен із нас бачить світ по-своєму: хтось сприймає його як дефіцитарний, а хтось — як світ можливостей. У першому випадку людині здається, що вона завжди недоотримує. У другому випадку фокус переміщається на те, що світ дає варіанти вибору, тим і прекрасний».