Головна/Що таке тунельний синдром: симптоми, причини, діагностика
11.04.2024

Що таке тунельний синдром: симптоми, причини, діагностика

Під тунельним синдромом прийнято позначати комплекс клінічних проявів (чутливих, рухових і трофічних) обумовлених здавленням, утиском нерва у вузьких анатомічних просторах – анатомічний тунель (синоніми: компресійно-ішемічна невропатія, тунельна невропатія, “ловушечна” невропатія, капканний синдром).
Стінки анатомічного тунелю є природними анатомічними структурами (кістки, сухожилля, м’язи), і в нормі через тунель вільно проходять периферичні нерви і судини. Але при певних патологічних умовах канал звужується, виникає нервово-канальний конфлікт [Аль-Заміль М.Х., 2008].
Тунельні невропатії складають 1/3 від захворювань периферичної нервової системи. У літературі описано понад 30 форм тунельних невропатій [Левін О.С., 2005]. Різні форми компресійно-ішемічних невропатій мають свої особливості.
Причини
Анатомічна вузькість каналу є лише сприяючим фактором розвитку тунельного синдрому. В останні роки накопичені дані, що свідчать про те, що дана анатомічна особливість є генетично обумовленою. Іншою причиною, яка може привести до розвитку тунельного синдрому, є наявність вроджених аномалій розвитку у вигляді додаткових фіброзних тяжів, м’язів і сухожиль, рудиментарних кісткових шпор.
Однак тільки певних чинників для розвитку даного захворювання, як правило, мало. Сприяти розвитку тунельного синдрому можуть деякі метаболічні, ендокринні захворювання (цукровий діабет, акромегалія, гіпотиреоз), захворювання, що супроводжуються зміною в суглобах, кісткової тканини і сухожиллях (ревматоїдний артрит, ревматизм, подагра), стани, що супроводжуються гормональними змінами (вагітність), об’ємні утворення самого нерва (шваннома, неврома) і поза нерва (гемангіома, ліпома), онкологічні захворювання кісткової і м’язової тканини, лімфостаз. Розвитку тунельних синдромів сприяють часто повторювані стереотипні рухи, травми.
Клінічні прояви
 
Повна картина тунельного синдрому включає в себе:
  • чутливі (біль, парестезії, оніміння),
  • рухові (зниження функції, слабкість, атрофії)
  • трофічні порушення.
Можуть бути різні варіанти клінічного перебігу. Найчастіше – дебют з болю або інших чутливих розладів. Рідше – початок з рухових порушень. Трофічні зміни зазвичай виражені незначно і тільки в запущених випадках.
Найхарактернішою для тунельного синдрому є біль. Зазвичай біль з’являється під час руху (навантаження), потім виникає і в спокої. Іноді біль будить пацієнта вночі, що виснажує хворого і змушує його звернутися до лікаря. Біль при тунельних синдромах може включати в себе як ноціцептивний компонент (біль, обумовлена ​​запальними змінами, що відбуваються в зоні нервово-канального конфлікту), так і нейропатичний (оскільки має місце пошкодження нерва).
Для тунельних синдромів характерні такі прояви нейропатичного болю, як аллодінія і гіперпатія, відчуття проходження електричного струму (електричний простріл), пекучий біль. На більш пізніх стадіях біль може бути обумовлений ​​спазмом. Тому при виборі протибольової терапії необхідно керуватися результатами ретельного клінічного аналізу особливостей больового синдрому.
Рухові порушення виникають внаслідок ураження рухових гілок нерва і проявляються у вигляді зниження сили, швидкої стомлюваності. У деяких випадках прогресування захворювання призводить до атрофії, розвитку контрактур («пазуриста лапа», «мавпяча лапа»).
При компресії артерій і вен можливий розвиток судинних розладів, що проявляється зблідненням, зниженням локальної температури або появою синюшности і набряклості в області ураження. При ізольованому ураженні нерва (при відсутності компресії артерій і вен) трофічні зміни найчастіше виражені незначно.
Діагностика
Як правило, діагноз встановлюється на підставі характерних вищеописаних клінічних проявів. Зручними для клініциста є використання ряду клінічних тестів, які дозволяють диференціювати різні види тунельних синдромів. У деяких випадках необхідне проведення електронейроміографа (швидкості проведення імпульсу по нерву) для уточнення рівня ураження нерва. Пошкодження нерва, об’ємні утворення або інші патологічні зміни, які викликають тунельний синдром, можна визначити також за допомогою ультразвукового дослідження, тепловізіографії, МРТ [Horch R.E. і ін., 1997].

Про лікування тунельного синдрому читайте в наступній статті

 Дякуємо, що дочитали до кінця
Дякуємо, що дочитали до кінця Будемо раді, якщо скопіюєте посилання клікнувши на “Поширити матеріал” та розкажите про цю статтю вашим друзям.

Інші новини

Усі новини
Стереотаксична променева терапія: коли вона ефективніша за традиційне лікування Лікування
2.03.2026

Стереотаксична променева терапія: коли вона ефективніша за традиційне лікування

Сучасна онкологія дедалі частіше переходить від «масивного впливу» до максимально точного лікування. Одним із таких методів є стереотаксична променева терапія (SRT / SBRT) — високоточне опромінення пухлини великими дозами за мінімальну кількість сеансів. Цей підхід дозволяє впливати безпосередньо на пухлинну тканину, зберігаючи здорові органи та структури. Що таке стереотаксична променева терапія? Це метод лікування, при […]

СКУРЕНКО
Оксана Скуренко
Штучний інтелект в онкології: як сучасні алгоритми допомагають виявляти рак на ранніх стадіях Життя Клініки
25.02.2026

Штучний інтелект в онкології: як сучасні алгоритми допомагають виявляти рак на ранніх стадіях

Останні роки стали переломними для медицини. Штучний інтелект (AI) перестав бути лише технологічним трендом і став реальним інструментом, який допомагає лікарям приймати точніші рішення. В онкології це особливо важливо, адже рання діагностика безпосередньо впливає на прогноз та виживаність пацієнтів. Як працює штучний інтелект у діагностиці? Алгоритми аналізують великі масиви медичних зображень — МРТ, КТ, мамографію […]

СЕРЬОГІНА
Наталія Серьогіна
Лікування
4.02.2026

Онкологія: чіткий алгоритм дій

Підозра на онкологічне захворювання завжди застає зненацька. Слово «рак» лякає, вибиває з колії та породжує десятки запитань: що робити далі, куди звертатися, з чого почати? Головне — не панікувати. Чіткий план дій допомагає зберегти контроль над ситуацією та вчасно розпочати лікування. Крок 1. Підтвердження діагнозу Основним методом підтвердження онкологічного захворювання є біопсія — забір зразка […]

4 лютого — Всесвітній день боротьби з раком: важливість ранньої діагностики та профілактики Життя Клініки
4.02.2026

4 лютого — Всесвітній день боротьби з раком: важливість ранньої діагностики та профілактики

Щороку 4 лютого світ об’єднується, щоб говорити про рак. Це день, що нагадує: онкологія ближче, ніж ми думаємо. На щастя, обізнаність, профілактика та своєчасне лікування можуть врятувати життя. Цей день було започатковано у 2000 році в Парижі за ініціативи Міжнародного союзу з боротьби з раком (UICC). Саме тоді була підписана Паризька хартія, яка закликала країни […]

СЕРЬОГІНА
Наталія Серьогіна
Доверху

Залишити відгук