Головна/Степан Крулько: «Операції при пухлинах голови-шиї — одні з найскладніших втручань в онкохірургії»
11.04.2024

Степан Крулько: «Операції при пухлинах голови-шиї — одні з найскладніших втручань в онкохірургії»

Як і більшість онкологічних захворювань, рак органів голови і шиї вимагає комплексного підходу, застосування декількох методів. Один з найважливіших етапів лікування — хірургічне втручання. Оскільки до раку голови-шиї відносять різні форми пухлин в області гортані, горла, носа, порожнини рота, повинна проводитися конкретна вузькоспеціалізована операція: повне видалення утворення — причому часто з реконструкцією, щоб звести до мінімуму можливі зовнішні дефекти.

Тому оперативне лікування пухлин голови-шиї вимагає потужних знань і навичок. Такі втручання — одні з найскладніших в онкохірургії, пов’язані з високим ризиком через розташування утворень. І чим більше операцій проведе фахівець, тим вище його кваліфікація, тим досконаліше його навички. Це критично важливо. Чому?

Пояснює головний лікар нашого центру, хірург онко-отоларинголог Степан Крулько:

Тому що необхідна ювелірна точність виконання, висока хірургічне майстерність, спеціальні навички. Наприклад, коли мова йде про пухлини ротової порожнини, потрібно розуміти, що в цій області об’єднані кілька суміжних структур. Наприклад, поряд з гайморовою пазухою знаходиться очний апарат, до інших ділянок близько підходять судини, які постачають кров до головного мозку. А хірургу необхідно виконати операцію так, щоб досягти R0 країв резекції, тобто видалити пухлину повністю, без залишків в організмі.

Якщо потрібно провести операцію на обличчі?

Думаю, всім зрозуміло, наскільки це важливо і наскільки складні такі втручання. Для будь-якої людини має значення, як його сприймають оточуючі, близькі, рідні. Бувають дуже нелегкі втручання і для хірурга, і для пацієнта — як фізично, так і психологічно: наприклад, потрібно видалити половину язика або верхньої, або нижньої щелепи з проведенням пластичних операцій по дефекту.

Ось чому я підкреслюю, що високі навички, віртуозність приходять тільки з досвідом, при великій кількості виконаних операцій. Це вузька область хірургії, яка називається онко-отоларингологієй, і спеціалізація лікарів спрямована саме на пухлини голови-шиї, не включаючи головний мозок. Хоча бувають ситуації, коли ми залучаємо нейрохірургів, якщо зона розташована близько до мозку, і оперуємо спільно, командою.

В яких випадках потрібна реконструкція і як можна допомогти пацієнтові підготуватися до такого нелегкого етапу лікування?

При запущених захворюваннях (просунутих стадіях) необхідні пластичні реконструктивні операції, щоб мінімізувати дефекти візуально. Крім того, пацієнту потрібно допомогти пристосуватися до життя, адаптувати його. Наприклад, після операцій на щелепі змінюється мовний апарат, людині доводиться важко в спілкуванні, його буває непросто зрозуміти. Тому ми зважуємо всі ризики, обов’язково обговорюємо з пацієнтом складні моменти. Людина повинна розуміти, чому необхідний саме такий обсяг втручання, щоб повністю видалити пухлину. Адже область голови-шиї обмежена, і не завжди можна провести операцію, не зачепивши суміжний орган.

Чи багато хірургів онко-отоларингологів в Україні? Крім Вас, хтось ще оперує пухлини голови-шиї?

Наскільки мені відомо, колег «по цеху» у мене небагато, близько 45 в країні, що можна пояснити, — рівень складності операцій в онко-отоларингології можна порівняти тільки з рівнем в трансплантології або в хірургії підшлункової залози. Це теж високоспеціалізовані напрямки.

Якщо знадобиться операція на органах голови-шиї, як пацієнту прийняти рішення, де лікуватися і у кого?

Обов’язково потрібно дізнатися, скільки подібних втручань провів фахівець, чи володіє він навичками реконструктивної хірургії, в тому числі трансплантацією лоскутами. Головне, поставитися відповідально, отримати якомога більше інформації і грамотно нею розпорядитися, бо, ще раз підкреслюю, — це одні з найскладніших втручань в онкохірургії.

 Дякуємо, що дочитали до кінця
Дякуємо, що дочитали до кінця Будемо раді, якщо скопіюєте посилання клікнувши на “Поширити матеріал” та розкажите про цю статтю вашим друзям.

Інші новини

Усі новини
Лікування
4.02.2026

Онкологія: чіткий алгоритм дій

Підозра на онкологічне захворювання завжди застає зненацька. Слово «рак» лякає, вибиває з колії та породжує десятки запитань: що робити далі, куди звертатися, з чого почати? Головне — не панікувати. Чіткий план дій допомагає зберегти контроль над ситуацією та вчасно розпочати лікування. Крок 1. Підтвердження діагнозу Основним методом підтвердження онкологічного захворювання є біопсія — забір зразка […]

4 лютого — Всесвітній день боротьби з раком: важливість ранньої діагностики та профілактики Життя Клініки
4.02.2026

4 лютого — Всесвітній день боротьби з раком: важливість ранньої діагностики та профілактики

Щороку 4 лютого світ об’єднується, щоб говорити про рак. Це день, що нагадує: онкологія ближче, ніж ми думаємо. На щастя, обізнаність, профілактика та своєчасне лікування можуть врятувати життя. Цей день було започатковано у 2000 році в Парижі за ініціативи Міжнародного союзу з боротьби з раком (UICC). Саме тоді була підписана Паризька хартія, яка закликала країни […]

СЕРЬОГІНА
Наталія Серьогіна
Онкологічний консиліум у TomoClinic: чому командний підхід є ключем до ефективного лікування раку Життя Клініки
2.02.2026

Онкологічний консиліум у TomoClinic: чому командний підхід є ключем до ефективного лікування раку

Консиліум в онкології — формальність чи необхідність? Злоякісні новоутворення відомі своєю різноманітністю, підступністю та складністю у лікуванні. А на складну проблему завжди необхідно дивитись під різними кутами. Це дозволяє не пропустити важливих деталей та знайти оптимальне рішення. Саме тому лікування онкологічних захворювань вимагає мультидисциплінарного підходу, тобто консиліуму. Щотижня лікарі TomoClinic Києва та Кропивницького обʼєднуються для […]

СЕРЬОГІНА
Наталія Серьогіна
Клінічні дослідження: експеримент чи наука? Лікування
27.01.2026

Клінічні дослідження: експеримент чи наука?

Клінічне дослідження — це наукове дослідження за участю людей, яке проводиться для оцінки ефективності та безпечності лікарського препарату. Рішення про широке застосування лікарського засобу може бути прийняте лише після підтвердження його користі та безпеки, тобто після вивчення його дії саме на людині. Усі клінічні дослідження проходять 4 обов’язкові фази: Фаза I — безпека Перевіряють, чи […]

СЕРЬОГІНА
Наталія Серьогіна
Доверху

Залишити відгук