Рак легень: симптоми, діагностика та лікування

Недрібноклітинний рак легень (НДРЛ) — це хронічне злоякісне захворювання, що виникає внаслідок неконтрольованого росту клітин легеневої тканини. Він становить приблизно 85% усіх випадків раку легень. Найчастіше пухлина формується з клітин, що вистилають дихальні шляхи. До основних гістологічних типів недрібноклітинного раку легень належать аденокарцинома, плоскоклітинна карцинома та великоклітинна карцинома. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, рак легень є однією з найпоширеніших причин смертності від онкологічних захворювань у світі.

Основним фактором ризику розвитку раку легень є паління, яке відповідальне за більшість випадків захворювання. Однак злоякісні новоутворення легень можуть виникати і у людей, які ніколи не палили. До інших факторів ризику належать пасивне паління, тривалий вплив забрудненого повітря, контакт з канцерогенними речовинами на виробництві (наприклад, азбестом або радоном), а також спадкова схильність. Ризик розвитку захворювання також зростає з віком.

На ранніх стадіях недрібноклітинний рак легень може не викликати жодних симптомів. Коли пухлина збільшується або поширюється, можуть з’являтися такі симптоми, як тривалий кашель, задишка, біль у грудній клітці, кровохаркання, охриплість голосу, незрозуміла втрата ваги або підвищена втомлюваність. У деяких випадках захворювання виявляють випадково під час рентгенологічного обстеження або комп’ютерної томографії.

Оскільки рак легень може тривалий час розвиватися без симптомів, важливе значення має скринінг захворювання. Згідно з рекомендаціями Європейського товариства медичної онкології (ESMO), для людей із високим ризиком розвитку раку легень, зокрема для осіб із тривалим стажем паління (більше 30-ти пачко-років), може бути рекомендоване регулярне обстеження за допомогою низькодозової комп’ютерної томографії (КТ) грудної клітки.

Таке обстеження дозволяє виявити пухлину на ранніх стадіях, коли лікування є найбільш ефективним.

Для встановлення діагнозу раку легень та визначення подальшої тактики лікування проводять ряд обстежень. До обов’язкових досліджень належить бронхоскопія або трансторакальна біопсія з метою отримання зразка тканини для подальшого гістологічного дослідження.

Після підтвердження гістологічного діагнозу проводять стадіювання процесу (стадії I–IV). Стадія визначається залежно від розміру пухлини, її поширення у легеневій тканині, ураження лімфатичних вузлів та наявності віддалених метастазів відповідно до системи TNM (T – tumoui (пухлина), N – nodes (вузли), M – metastases (метастази)).

За кордоном замість КТ часто призначають ПЕТ/КТ, оскільки воно є чутливішим та специфічнішим для встановлення коректної стадії раку легень. В умовах України це заміняється МРТ головного мозку з в/в контрастуванням, КТ трьох відділів тіла з контрастом та, опціонально, остеосцинтиграфією.

Дуже часто при раку легень проводять так зване інвазивне стадіювання — воно включає медіастіноскопію, або ендобронхіальну біопсію підозрілих лімфатичних вузлів середостіння з метою оцінки розповсюдженості захворювання.

• Ранні стадії (I–II) означають, що пухлина обмежена легенею або прилеглими тканинами.
• Місцевопоширений рак (III стадія) означає, що пухлина поширилася на регіонарні лімфатичні вузли або сусідні структури грудної клітки.
• Метастатичний рак (IV стадія) означає, що злоякісні клітини поширилися на інші органи, наприклад на кістки, печінку, наднирники або головний мозок.

Також при встановленні діагнозу недрібноклітинного раку легень важливе значення має молекулярно-генетичне дослідження пухлини.
Воно дозволяє визначити наявність певних генетичних змін, які можуть впливати на вибір лікування. До найважливіших молекулярних маркерів належать мутації у генах EGFR, ALK, ROS1, а також інші молекулярні зміни (наприклад, мутації в гені BRAF). Також часто визначають рівень експресії PD-L1, що може допомогти лікарю оцінити потенційну ефективність імунотерапії.

Лікувальна тактика при недрібноклітинному раку легень визначається індивідуально для кожного пацієнта та залежить від стадії захворювання, молекулярних характеристик пухлини та загального стану пацієнта. Основними методами лікування є хірургічне втручання, променева терапія, хіміотерапія, таргетна терапія та імунотерапія.

Хірургічне лікування

Хірургічне втручання є основним методом лікування ранніх та місцевопоширених стадій НДРЛ. Під час операції хірург видаляє частину легені, що містить пухлину, разом із прилеглими лімфатичними вузлами. Залежно від розміру та локалізації пухлини можуть проводити лобектомію (видалення частки легені), сегментектомію або пневмонектомію (видалення всієї легені).

Променева терапія

Променева терапія — це метод лікування, при якому використовують іонізуюче випромінювання для знищення ракових клітин. Вона може застосовуватися як основний метод лікування у пацієнтів, яким неможливо провести операцію, або після хірургічного втручання для зниження ризику рецидиву. У деяких випадках застосовується стереотаксична променева терапія, яка дозволяє локально (точково) опромінювати пухлину високими дозами випромінювання.

Хіміотерапія

Хіміотерапія передбачає використання лікарських препаратів, які знищують ракові клітини або пригнічують їхній ріст. Її можуть призначати перед операцією (неоад’ювантна терапія), після операції (ад’ювантна терапія) або як основне лікування при поширеному захворюванні. Найчастіше застосовують комбінації препаратів на основі платинових сполук, таких як Цисплатин або Карбоплатин, у поєднанні з іншими цитостатичними препаратами.

Таргетна терапія

Таргетна терапія — це лікування, спрямоване на специфічні молекулярні механізми росту пухлини. Вона застосовується у пацієнтів, у пухлинах яких виявлені певні генетичні мутації.

Наприклад, при наявності мутацій EGFR можуть застосовуватися інгібітори тирозинкінази, такі як Ерлотиніб, Гефітиніб або Осимертиніб.
У пацієнтів з перебудовами гена ALK можуть використовуватися препарати Кризотиніб, Бригатиніб або Алектиніб.

При наявності перебудов гена ROS1 застосовують такі препарати, як Кризотиніб, Ентректиніб чи Бригатиніб.
У деяких випадках при мутації BRAF V600E можуть використовувати комбінацію препаратів Дабрафеніб та Траметиніб.

Імунотерапія

Імунотерапія — це лікування, що активує власну імунну систему організму для боротьби з раковими клітинами. Таке лікування може бути ефективним у пацієнтів із пухлинами, які мають високу мікросателітну нестабільність (MSI-H) або дефіцит системи репарації ДНК (dMMR). До препаратів імунотерапії, що застосовуються при колоректальному раку, належить Пембролізумаб. Він блокуює механізми, за допомогою яких пухлинні клітини уникають атаки імунної системи, дозволяючи імунним клітинам ефективніше розпізнавати та знищувати рак.

Ці препарати можуть застосовуватися самостійно або у поєднанні з хіміотерапією залежно від рівня експресії PD-L1 та інших характеристик пухлини.

Профілактика раку легень

Найефективнішим способом профілактики раку легень є відмова від паління. Припинення паління значно знижує ризик розвитку цього захворювання навіть після багатьох років куріння. Також важливими є уникнення пасивного паління, зменшення впливу забрудненого повітря та дотримання правил безпеки на виробництві при роботі з канцерогенними речовинами.

Після завершення основного лікування пацієнтам необхідне регулярне спостереження, яке включає огляди лікаря та періодичні інструментальні обстеження, зокрема комп’ютерну томографію. Таке спостереження дозволяє своєчасно виявити можливий рецидив захворювання або віддалені наслідки лікування.

Джерела

Woild ealth Oiganization. (https://www.who.int/)
ESMO. *Non-Small Cell Lung Cancei: A Guide foi Patients. (https://www.esmo.oig/foi-patients/patient-guides)
NCCN. NCCN Guidelines foi Patients: Non-Small Cell Lung Cancei. (https://www.nccn.oig/patientiesouices/patient-iesouices/guidelines-f oi-patients)