Головна/Як правильно говорити про діагноз?
11.04.2024

Як правильно говорити про діагноз?

Подати правду в міру м’яко, дбайливо, але і досить при цьому серйозно — це мистецтво. Про цей важливий момент сьогодні розповість онкопсихолог TomoClinic Антон Покалюхін. Інформація буде корисна лікарям, які бажають тактовно обговорити питання хвороби з пацієнтом.

Чому говорити про діагноз так важко?

Це викликає інтенсивні емоції у всіх учасників бесіди, а пройти повз цього питання просто не можна: практично кожен пацієнт бажає знати про своє здоров’я все і має на це повне право.

Як вести діалог про діагноз максимально ефективно?

Перш за все, онкологічний діагноз повідомляє тільки онколог. На жаль, багато пацієнтів в Україні можуть не здогадуватися про свій діагноз або причини лікування в онкоцентрі. Про ці важливі деталі може повідомити сімейний лікар.

 width=

Медики часто застосовують протоколи лікарської комунікації (SPIKES, GUIDE та інші), які засновані на декількох важливих принципах:

  1. Розмова про діагноз вимагає підготовки, тому що може мати іншу структуру, наповнення та тривалість в порівнянні зі звичайною консультацією. Приділіть такому діалогу достатньо часу (виберіть кінець робочого дня), приготуйте місце для спілкування без сторонніх, покличте на зустріч пацієнта з близькою людиною.

Приготуйте всю необхідну медичну документацію і налаштуйтеся на розмову морально. Після повідомлення про діагноз у будь-якого пацієнта можуть виникнути емоції, і це потребуватиме певних зусиль з боку лікаря. Створіть неформальні умови для спілкування: сядьте поруч з пацієнтом, а не за робочим столом, і обов’язково дивіться йому в очі.

2. Ключова думка: важлива не сама інформація, а її подача. І дійсно: разом з новиною про свій діагноз пацієнт бажає отримати підтримку і адекватне сприйняття сказаного лікарем. Тому обирайте форму діалогу, а не монологу. Починайте здалеку: що пацієнт уже знає про свій стан, захворювання і як це сприймає? Так ви зможете зрозуміти ступінь обізнаності людини щодо здоров’я. Проясніть страхи і переживання, виявте можливі міфи та очікування пацієнта.

Застосуйте наступні формулювання: «Поділіться, що ви вже знаєте про своє захворювання, щоб зрозуміти, чи збігаються наші з вами знання про це», «Найчастіше пацієнти розуміють причину таких симптомів, а як це розумієте ви?», «Як ви вважаєте, що з вами відбувається, а потім свою думку висловлю я». Уважно вислухайте пацієнта і не перебивайте.

 width=

  1. Наступний момент — рішення пацієнта про те, чи бажає він знати правду і нюанси свого захворювання. Приховувати інформацію про діагноз від пацієнта не можна згідно з законодавством, моральними, етичними і психологічними нормами. Хоча є і такі пацієнти, які бажають знати лише загальні дані про свій діагноз або не знати його взагалі. Перед озвучуванням діагнозу уточніть, що хоче знати пацієнт і що для нього важливо.

Можна задати навідні запитання: «Більшість пацієнтів хочуть знати все про своє захворювання, а як щодо вас?», «Вам хочеться знати загальну інформацію про свій стан здоров’я або деталі також важливі?» Уточніть, що саме важливо для кожного конкретного пацієнта: хтось цікавиться сучасними методиками лікування, а хтось переживає, чи зможе відвідувати уроки йоги далі. Запитайте: «Який саме аспект інформації вас цікавить найбільше?» Намагайтеся завжди уточнювати вектор інтересу у пацієнта. Хтось задасть максимально широке запитання «Розкажіть мені про діагноз», але лікар повинен конкретизувати: чи цікаві причини захворювання, варіанти лікування, перспективи виживання або спосіб життя. Це допоможе визначити, яку інформацію важливо повідомити пацієнтові тут і зараз.

 width=

  1. Доносіть прямі, чіткі та короткі повідомлення до пацієнта. Підготуйте його до подачі інформації про діагноз: «Мені шкода, але я маю повідомити вам непросту інформацію…» або «На жаль, у мене не дуже хороші новини». Зробіть коротку паузу і повідомте основне повідомлення. Не натякайте і не вигадуйте нових зайвих слів. Будьте прямі, але додайте голосу співчуття і м’якості. Після повідомлення інформації про діагноз зробіть велику паузу і оцініть реакцію пацієнта.

5. Зосередьтеся на емпатії і відкладіть документи в сторону. Проаналізуйте невербальну поведінку пацієнта в цей момент, але не заспокоюйте. Якщо емоції проявляються яскраво, переходити до подальшого діалогу рано. Проявіть співчуття за допомогою деяких технік:

— Проговоріть емоцію, яку спостерігаєте: «Я бачу, ви шоковані», «Розумію, ви в розпачі».

— Нормалізуйте цю емоцію: «Будь-який, почувши подібне, розплакався б», «Це нормально відчувати зараз такі емоції».

— Проявіть підтримку: «Я б так хотів повідомити вам більш приємні новини», «Я розумію, що це не те, що вам хотілося б від мене почути».

— Запропонуйте допомогу: «Я можу зробити щось, щоб підтримати вас зараз?»

Це може підштовхнути пацієнта до бажання дізнатися про діагноз більше інформації, а ви перейдете до наступного етапу діалогу. Іноді емоції можуть бути тривалими та інтенсивними, тому обговорення подальших деталей раціональніше перенести на потім (від 15 хвилин до 1-2 днів).

Лікар також не повинен знецінювати почуття пацієнта фразами «Візьміть себе в руки», «Все буде добре», «Заспокойтеся, годі». Не примушуйте себе продовжувати розмову, дайте емоціям пацієнта час.

  1. Якщо пацієнт готовий до сприйняття додаткової інформації, обговоріть план лікування. Збережіть баланс між правдивістю і турботою, не давайте необґрунтованих надій і обіцянок, не залякуйте, а говоріть про реальні перспективи. Розгляньте ситуацію з усіх боків і дайте зрозуміти, що пацієнт може розраховувати на вашу підтримку під час лікування. Не читайте лекції, а максимально конкретизуйте питання пацієнта, щоб дати важливу інформацію.

Як бачите, повідомити діагноз — це просто, але в той же час це одне з найважчих завдань в клінічній практиці. Сподіваємося, ці рекомендації допоможуть вести діалог про це більш структуровано, зміцнюючи відносини з пацієнтами і направляючи їх увагу на лікування. Застосовуючи напрацювання психології, ви зможете підвищити свій професіоналізм як лікар.

 Дякуємо, що дочитали до кінця
Дякуємо, що дочитали до кінця Будемо раді, якщо скопіюєте посилання клікнувши на “Поширити матеріал” та розкажите про цю статтю вашим друзям.

Інші новини

Усі новини
Відповіді на популярні питання пацієнтів 𝐓𝐨𝐦𝐨𝐂𝐥𝐢𝐧𝐢𝐜 про МРТ Лікування
13.06.2024

Відповіді на популярні питання пацієнтів 𝐓𝐨𝐦𝐨𝐂𝐥𝐢𝐧𝐢𝐜 про МРТ

Що необхідно знати про МРТ Магнітно-резонансна томографія – діагностична процедура, принцип якої заснований на використанні магнітних полів, що дозволяють створювати чіткі та високоінформативні знімки. Проходячи крізь тканини, магнітне поле викликає коливання атомів водню в молекулах води, і отриманий резонанс фіксується апаратурою. Далі сигнали обробляються комп’ютерною програмою і відображаються у вигляді знімків на моніторі. Після дослідження […]

врач
Андрій Сподін
Топ-5 способів профілактики раку Лікування
11.06.2024

Топ-5 способів профілактики раку

Відповідей на запитання: як жити, щоб не захворіти на рак, або як ніколи не захворіти на рак – не існує, але можна постаратися зробити все, що залежить безпосередньо від вас. Профілактика раку включає в себе ряд простих, але дуже важливих кроків, які допоможуть зменшити ризик захворювання. Здорове харчування Включайте в раціон більше фруктів, овочів, цільнозернових […]

Топ-5 способів профілактики раку
Степан Крулько
Перші ознаки раку Лікування
4.06.2024

Перші ознаки раку

Функціонування нашого організму – складна, унікальна, а інколи непередбачувана система. Наше тіло складається з трильйонів клітин. Кожна клітина має ядро, всередині якого є гени. Саме гени вказують клітині коли їй рости, працювати, ділитися та помирати. Зазвичай клітини дотримуються цих інструкцій і ми залишаємося здоровими. Якщо спростити, то гени — це ділянки молекули ДНК, які містять інформацію […]

чернги ш
Олег Черниш
Біопсія щитовидної залози Лікування
31.05.2024

Біопсія щитовидної залози

Сьогодні патології щитоподібної залози досить часто зустрічаються серед захворювань. До 70 років більшість населення стикається з даним захворюванням. Біопсія щитовидної залози – це забір невеликих зразків тканини з щитовидної залози для проведення лабораторних досліджень. Процедура займає всього кілька хвилин і є абсолютно безболісною. Для взяття зразків підозрілих тканин використовується тонка голка та шприц. Вузли щитоподібної […]

blyaher
Анна Бляхер
Доверху